Defense One: росіяни здаються в полон українським роботам - чому в Москві так не зможуть

Українські наземні бойові роботи беруть російських окупантів у полон і вже виконують тисячі бойових місій на фронті. При цьому Росія, попри масштабне виробництво дронів, технологічно лишається позаду і використовує свої "автономні" машини лише для односторонніх ударів.

Як передає "Хвиля", про це пише оглядач Defense One Патрік Такер. У вівторок президент Володимир Зеленський оприлюднив відео про "історично перший" епізод липня 2025 року, коли російські військові здалися в полон саме роботам.

"Майбутнє вже на лінії фронту - і Україна його будує", - сказав Зеленський, додавши, що українські робототехнічні компанії за три місяці виконали понад 22 000 місій на передовій.

Деталі тієї операції раніше розкрила 3-я штурмова бригада. За її даними, ворожі укріплення атакували FPV-дрони та наземні роботи з вибухівкою виробництва "Наземного робототехнічного комплексу". "Наступний робот уже наближався до зруйнованого бліндажа, коли противник, аби уникнути підриву, оголосив про здачу", - йшлося в повідомленні. Окупантів вивозили на українські позиції аеродронами. Операція пройшла без піхоти і без втрат.

Старша редакторка NATO Association of Canada Олена Крижанівська у лютому розповіла на подкасті CNAS, що з початку 2026 року вже задокументовано кілька випадків бойового застосування наземних роботів - від доставки гранат до атак на російські окопи.

На цю трансформацію реагує НАТО. У лютому Командування об'єднаних сил трансформації Альянсу продовжило дослідження Force Lethality Enhancement, щоб напрацювати практичні варіанти застосування роботів у реальних сценаріях. Інтеграцією наземних машин у багатодоменну Task Force X керує бригадний генерал Кріс Джент. Венчурні інвестори теж заходять у тему: Ерік Брок з Ondas Capital у січні підтвердив Defense One, що його фірма вкладається в наземних роботів для оборони і захисту критичної інфраструктури.

Головне технічне обмеження - навігація. Один оператор зазвичай керує лише одним FPV-дроном, але повітряний апарат уміє летіти за точками маршруту і відновлювати зв'язок після короткого обриву. З наземними роботами складніше: автономне керування поки ненадійне, а оператор UGV має постійно тримати зв'язок з пілотом дрона над ним. Про це сказав Джон Харді з Фонду захисту демократій. Україна також шукає альтернативи GPS, який глушить ворог. З 2023 року тривають експерименти з системами візуального і ландшафтного зіставлення та іншими ШІ-рішеннями для далекої навігації.

Росія теж масово використовує роботів - але виключно для атак "Шахедами" та зрідка для евакуації поранених. "Ланцети" виробництва ZALA на фінальному етапі наводяться зіставленням зображення з камери з попередньо завантаженими картами. Цього достатньо, бо російська армія мало переймається супутньою шкодою чи влучанням саме в потрібну ціль, зазначає видання.

Українська мета - принципово інша. Один оператор має керувати флотом наземних і повітряних машин з певністю, що вони вдарять саме по обраній цілі. Це той самий тип складних дронових роїв, який намагається розробити Пентагон.

Капітан Повітряних сил Макс Маслій, заступник начальника штабу 96-ї зенітної ракетної бригади, описав цю мету як відхід від російської манери застосовувати "автономні" дрони на кшталт "Ланцета" - як ізольовані літаючі бомби. За "новою парадигмою", сказав він Defense One, дрони зможуть самі знаходити "ефективніший спосіб виконати завдання разом з іншими машинами". Оператори не керуватимуть кожним апаратом окремо - вони працюватимуть як технічні фахівці, що обслуговують велику складну систему.

"Наша робота буде - виробити багато дронів, поставити їх у потрібне місце, доглядати за системами, що ними керують, і просто увімкнути їх", - підсумував Маслій.