Статус «інтегрованої держави»: Франція та Німеччина пропонують Україні

На тлі прагнення України до вступу в Євросоюз, де Президент Володимир Зеленський розглядає членство як ключову гарантію миру та очікує інтеграції до 2027 року, найбільші держави ЄС висловили свої пропозиції щодо перехідних етапів. Занепокоєння країн-членів щодо спрощення процедури розширення спонукало до розробки альтернативних варіантів, які б надали Україні відчутні переваги, не порушуючи усталені правила блоку.

Німеччина запропонувала концепцію «асоційованого членства», згідно з якою Україна могла б брати участь у міністерських та лідерських зустрічах Європейського Союзу. Цей статус передбачає залучення до політичних процесів, але без права голосу та без автоматичного доступу до спільного бюджету блоку. Берлін вважає, що такий формат матиме передусім «символічну силу» і може бути впроваджений політичним рішенням, що дозволить уникнути тривалих бюрократичних процедур.

Паралельно Франція розробила свою пропозицію – «статус інтегрованої держави». Вона передбачає поступове наближення до членства з відстроченим доступом до ключових фінансових інструментів ЄС, таких як Спільна аграрна політика та політика згуртованості. У Парижі наголошують, що ця модель покликана забезпечити «відчутний прогрес» для країн-кандидатів без зайвого навантаження на бюджет Євросоюзу.

Обидва формати і, відповідно, німецька та французька пропозиції, з якими ознайомилася Financial Times, не є альтернативою повноправному членству, а розглядаються як «прискорений та спрощений шлях» до нього. Вони мають забезпечити «політичне прискорення» та «видимий прогрес» для країни, зберігаючи при цьому основні структури та принципи ЄС. Такий «полегшений» варіант членства може також включати положення ЄС про взаємну оборону, що має набрати чинності через просту політичну декларацію.

Ці пропозиції значно відрізняються від початкових сподівань Києва на прискорене членство після можливої мирної угоди з Росією. За словами високопоставлених чиновників Єврокомісії, загальний зміст цих документів, ймовірно, буде близьким до остаточної пропозиції ЄС для України.

Наразі Україна перебуває в постійному діалозі з Парижем, Берліном та іншими європейськими столицями щодо цих ініціатив. Хоча Київ обережно оцінює запропоновані формати, побоюючись, що вони можуть бути сприйняті населенням як недостатня заміна справжньому членству, деякі елементи цих пропозицій все ж визнаються корисними для інтеграційного процесу.

Європейська Комісія раніше пропонувала концепцію «зворотного розширення», що передбачала надання Україні повноправного членства без негайного виконання всіх критеріїв, з подальшим поступовим отриманням фінансових переваг у міру досягнення певних етапів. Однак ця концепція була майже повсюдно відхилена. Основна відмінність між пропозицією Європейської комісії та ідеями Парижа і Берліна полягає в тому, коли саме Україна зможе називати себе повноправним членом ЄС і отримати право голосу в радах, що приймають рішення.

Багато нинішніх членів ЄС висловлюють побоювання щодо розширення, зокрема через можливі політичні наслідки, такі як референдуми про вступ нових країн. Країни, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія, наполягають на збереженні складного «заснованого на заслугах» процесу вступу, навіть розуміючи геополітичний тиск на Україну та Молдову щодо швидкого приєднання. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос також заявляла, що без миру та реформ вступ України до блоку неможливий.

«Окрім символічного значення, цей новий рівень поступової інтеграції дозволив би досягти помітного прогресу для громадян відповідних країн-кандидатів», — зазначається у французькій пропозиції.

«Полегшена версія не є альтернативою повноправному членству, а “легким у впровадженні суттєвим скороченням шляху до нього”, що “відіграватиме роль прискорювача на цьому шляху”», — підкреслює німецька сторона, доповнюючи її французьким баченням.

Таким чином, дискусії навколо майбутнього України в Європейському Союзі тривають, визначаючи компромісні шляхи між амбіціями Києва та реаліями європейської політики. Пропозиції Німеччини та Франції можуть стати основою для подальшого діалогу, який допоможе Україні рухатися до євроінтеграції, водночас зберігаючи стабільність та принципи ЄС.