Білоруський фронт. Лукашенко — покидьок і злочинець, але не ідіот

1. Білорусь не є реально незалежною державою. Вона фактично знаходиться під гібридною російською окупацією. Тому ми мусимо розглядати її територію як ворожу, і кордон з нею — як потенційний фронт. Сумний досвід 2022 року, коли територія Білорусі стала плацдармом для наступу російської армії, змушує нас не ставитися легковажно до можливого повторення цього сценарію. 

2. Завдання-максимум для Московії – втягнути Білорусь у війну. Завдання мінімум – самою цією загрозою постійно тримати нас у напрузі по всьому білоруському кордону, змушувати нас розпорошувати сили та увагу з інших напрямків. Зрештою, протягом всієї повномасштабки кожні 3-6 місяців тема загрози наступу з Білорусі загострюється в інфопросторі – і це відбувається саме для цього. 

3. Лукашенко — покидьок і злочинець, але не ідіот. І він петляє, як може. Його цікавить лише збереження своєї влади. Але тут він на розтяжці. Бо, з одного боку, пряме втягування у війну – це колосальний ризик втратити не лише владу, але і життя. З іншого боку, його влада, особливо після кривавого придушення протестів 2020 року, – тотально залежна від підтримки з Москви. Як хтось колись влучно сказав: "Вони підтримують його як мотузка підтримує повішеного". Це саме той випадок. 

Читайте також: Напад з Білорусі? У цій грі виходу назад не передбачено

4. Цілком можливо, що зараз відбувається чергова спроба Московії все ж дотиснути Лукашенка. Це пояснює, чому про це почали говорити на найвищому українському рівні. 

5. Останнім реальним аргументом, яким оперує Лукашенко на внутрішню аудиторію є те, що він уникає втягування Білорусі у війну. Зникнення цього аргументу і втягування у вкрай непопулярну війну на боці агресора може створити вибуховий ефект. Реальна боєздатність білоруської армії викликає великі сумніви. Лояльність теж. Не виключено, що поява на білоруському кордоні розширеного і політично оформленого до Армії Вільної Білорусі полку Каліновського може спричинити до масових переходів білоруських військових до його лав. Зараз не 22 рік. Вогневі можливості України по завданню ударів у глибокий тил всі бачать на прикладі Московії. А тепер подивимось на розміри та розташування Білорусі. Думаю, все достатньо очевидно.

6. Так що будьмо уважні – але без паніки. Моя думка: скоріш за все, Лукашенко петлятиме далі, але буде робити нам пакості. Полізе – кінець йому буде. В усіх сенсах.

7. Наступить день, коли Білорусь позбудеться гібридної окупації та ми знову станемо союзниками. Як були в часи князя Острозького, сотні років до нього і після нього. Московський туман не вічний.

Джерело

Про автора. Андрій Іллєнко, український політик, громадський діяч, військовик, народний депутат України VII та VIII скликань

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.