Росія втратила до 400 тис. барелів нафти на добу: найрізкіше падіння за шість років

На тлі посилення українських ударів дронами по нафтопереробних заводах і ключових експортних портах на Балтійському та Чорному морях, Росія відчула значний тиск на свою нафтову галузь. Зокрема, атакували порти Усть-Луга, Приморськ, Висоцьк та Новоросійськ — головні західні експортні ворота для російської нафти. Ці події змусили країну-агресора шукати шляхи адаптації до нових реалій, що позначається на обсягах видобутку.

Крім ударів по інфраструктурі, зупинка постачання сирої нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини також додала проблем. Цей трубопровід, який залишався єдиним маршрутом для експорту до Європи, припинив роботу після атак на інфраструктуру наприкінці січня, що ще більше ускладнило логістику та експортні можливості Росії.

За даними анонімних джерел, на які посилається Reuters., у квітні видобуток нафти міг скоротитися приблизно на 300 000 – 400 000 барелів на добу порівняно із середніми показниками перших місяців року. Це падіння є найрізкішим за останні шість років, що підкреслює масштаб проблем, з якими зіткнулася російська нафтова індустрія.

Зниження видобутку оцінюється також у 500 000 – 600 000 барелів на добу порівняно з рівнями кінця 2025 року. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. також повідомляв про атаку на балтійський порт Висоцьк. Ця ситуація робить надзвичайно складним підтримання попередніх обсягів виробництва без їх додаткового скорочення, особливо з урахуванням весняних зупинок на технічне обслуговування.

Протягом останніх тижнів дрони СБУ атакували такі об'єкти, як нафтостанція 'Самара' в Просвєті, пошкодивши щонайменше п'ять резервуарів по 20 000 кубометрів кожен. Також безпілотники двічі атакували нафтопереробний завод у Туапсе, а під удари потрапили НПЗ у Сизрані та Новокуйбишевську. Це призвело до масштабних пожеж і значних руйнувань, що безпосередньо впливає на можливості Росії з переробки та експорту нафти.

Хоча місячне падіння не обов’язково означає річне зниження видобутку, ситуація є критичною. Нафтова галузь є ключовою для російської економіки, і скорочення видобутку може суттєво вдарити по доходах бюджету, який вже перебуває під тиском. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) вже знизило прогноз постачання російської нафти на 120 тис. барелів на добу до кінця року, вказуючи на тривалий вплив атак на інфраструктуру.

Видобуток нафти в Росії, що переважно здійснюється на родовищах Західно-Сибірського басейну, є основою економіки країни. Зниження видобутку означає падіння доходів для другого за величиною експортера у світі. Росія засекретила дані про видобуток нафти невдовзі після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році, нібито з міркувань національної безпеки.

Потенційні втрати від скорочення видобутку можуть частково компенсуватися високими світовими цінами на нафту. Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов раніше заявляв, що високі ціни допоможуть зменшити дефіцит бюджету. Водночас, Індія продовжує активно скуповувати російську нафту, ставши третім за величиною імпортером нафти у світі, що частково допомагає Росії зменшити негативні економічні наслідки.

«На тлі триваючих атак на російські порти та нафтопереробні заводи буде складно збувати нафту без скорочення видобутку, особливо з огляду на майбутні весняні зупинки на технічне обслуговування», — повідомило одне з джерел, підкреслюючи безвихідність ситуації для Кремля.

Таким чином, Росія стикається з серйозними викликами у своїй нафтовій галузі, які можуть мати довгострокові наслідки для її економіки. Поточні події підкреслюють вразливість російської інфраструктури перед зовнішніми впливами, а також важливість енергетичного сектора для фінансування військових дій. Майбутнє російського нафтовидобутку залишається невизначеним на тлі постійних атак та геополітичних змін.