/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F0e5f34b896f4482cf6cbbbca28f9f7d8.jpg)
Як у ТЦК заробляють на мобілізації: військовий про зняття з розшуку "потрібних" людей та липові довідки
Мобілізація в Україні / © ТСН.ua
Експрацівник ТЦК та СП, а нині військовослужбовець бойового підрозділу Валентин відверто розповів про внутрішню «кухню» мобілізації та поділ колег на бойових і тилових. Він розкрив механізми заробітку на мобілізації.
Про це військовий розповів виданню «Українська правда».
Деякі працівники ТЦК використовують службу та надані повноваження як інструмент заробітку і тиску. Про такі випадки розповів Валентин.
За словами бійця, у своєму ТЦК він умовно поділяв військових на тих, «хто повилазили з пиз*ячок» — тобто переведених у тил після поранень (серед них був і сам Валентин), і тих, «хто примазався до тилової служби». До другої категорії, за його оцінкою, належали керівник ТЦК та заступники. Вони оформлювали фіктивні довідки — про догляд за родичами чи інвалідність — аби залишатися в тилу якомога довше.
Водночас підлеглих за невиконання мобілізаційного плану керівники ТЦК регулярно лякали відправленням на фронт, куди сам Валентин зрештою поїхав добровільно.
Військовий обіймав штабну посаду оператора єдиного реєстру призовників «Оберіг». Валентин розповів, що колеги неодноразово просили його «не кидати в розшук» окремих осіб — і він виконував ці прохання.
«Того не кидай, бо священник один лишився, а як це село без священника, хто нас відспівувати буде. Того — бо він лежачий інвалід без довідки, з дитинства — ну це ще я можу зрозуміти. Але ж були випадки, коли „просто не кидай“, бо кум-брат-сват. Це невеликі населені пункти, вони всі один одного знають… Вони всі тягнуть один за одного», — розповів Валентин.
«Інший приклад: ми подаємо громадянина N у розшук, а ТЦК, який вище за нас, його з цього розшуку знімає. Потім проходить 2 — 3 дні й усе, він раптово стає заброньованим», — поділився військовий.
За словами Валентина, окрім бажання допомогти знайомим, його колегами також керувала фінансова вигода. Зокрема, військові з груп оповіщення могли передавати дані для перевірки не в загальний чат, а особисто — це означало, що за певну суму людину відпускали, удаючи, що її не зупиняли.
Також військові з роти охорони, які супроводжували мобілізованих до навчальних центрів чи частин, іноді організовували «втечу» потрібної особи на певній ділянці маршруту.
«Тоді військовому, який „загубив“ цього мобілізованого, випишуть штраф — 20 тисяч гривень. А заробить він на цьому дві тисячі доларів», — зазначив Валентин.
Кавун / © PixabayЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

