Українські вчені долучились до нового проєкту ЄС про полярний сніг та вічну мерзлоту

Національний антарктичний науковий центр став учасником нового проєкту Євросоюзу «Полярний сніг, вічна мерзлота і материковий лід у світі, що змінюється», мета якого - спрогнозувати швидкість змін в Антарктиці й Арктиці та розробити стратегії адаптації до них.

Як передає Укрінформ, про це НАНЦ повідомляє у Фейсбуці.

Зазначається, що в межах проєкту вчені планують зібрати нові дані про кріосферу обох полярних регіонів - Арктики та Антарктики. Основною його метою є спрогнозувати швидкість змін, які вже спостерігаються в полярних регіонах через глобальне потепління, і розробити стратегії адаптації до них.

«Проєкт розрахований на 4 роки та налічує 14 учасників — провідних інституцій Європи з питань дослідження та моделювання клімату, зокрема НАНЦ. Координатором є Норвезький дослідний інститут (NORCE). Фінансування здійснює Виконавче агентство ЄС з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA)», - зауважили полярники.

Зокрема, НАНЦ у проєкті забезпечує проведення вимірювань на дослідному полігоні у південній півкулі - на антарктичній станції «Академік Вернадський». Наразі вона є однією з найгарячіших точок Антарктики, де потепління відчувається найсильніше.

Українські вчені будуть досліджувати типові властивості та характеристики снігового покриву в зоні морської Антарктики, адже очікується, що сніг і льодовики тут зазнають найбільших трансформацій у найближчому майбутньому.

Як зазначив завідувач відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ і один із виконавців проєкту Денис Пішняк, також буде можливість долучитися до обробки сучасних даних моделювання та провести цікаві експерименти з новітнім обладнанням.

«Тож наші дослідники зроблять внесок у вдосконалення моделей зміни стану полярного довкілля», - підсумували в НАНЦ.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Як повідомляв Укрінформ, на антарктичній станції «Академік Вернадський» та на науково-дослідному криголамі «Ноосфера» українські вченівстановили додаткові прилади для вимірювання якості повітря.

Перше фото: Олександр Гришко, Сергій Салло