Польський ексвіцеміністр Толвінський: суд визнав винним у розпалюванні ворожнечі до українців

Навесні 2022 року, коли Україна вже понад місяць чинила опір повномасштабному вторгненню, Кшиштоф Толвінський використовував публічні платформи для поширення висловлювань, що принижували українців. У період з 30 березня до 10 травня він називав їх «бандерівською голотою» та «примітивними істотами», які прагнуть «знищити нашу культуру й порядок».

Ці заяви не залишилися без уваги – український журналіст Ігор Кравець, заручившись підтримкою Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, розпочав боротьбу за правосуддя. Незважаючи на те, що прокуратура двічі закривала справу через «відсутність складу злочину», наполегливість активістів дозволила добитися повторного розгляду.

У суді зіткнулися два світи: захист Толвінського стверджував, що його слова мають «історичний контекст», тоді як адвокатка Магдалена Спісак підкреслювала неприпустимість узагальнення терміна «бандерівці» на всіх українців. Суд, ретельно вивчивши докази, встановив, що висловлювання Толвінського мали образливий характер і розпалювали ненависть.

Вердикт суду Білостока проголосив Толвінського винним у розпалюванні ненависті на національному ґрунті. Проте сам політик не визнав своєї причетності, назвавши рішення «політичним» і «честю», яка, за його словами, зміцнить його позиції. Він також відкинув звинувачення в мові ворожнечі, заявивши, що це «чуже польській культурі» і що суд, можливо, «переплутав імена».

Відомий своїми пробілоруськими та прокремлівськими поглядами, колишній віцеміністр до свого вироку вже брав участь у заходах на цвинтарі радянських солдатів у Варшаві. Він називав Олександра Лукашенка «справжнім політиком», а Білорусь — «найкраще керованою країною».

Після того, як вирок вступить в силу, Толвінський планує ознайомитися з його обґрунтуванням, перш ніж прийняти рішення щодо можливої апеляції.

Історія Кшиштофа Толвінського свідчить про складні реалії політики та міжнаціональних відносин. За свою кар’єру він обіймав посаду заступника маршала Підляського воєводства у 2002–2006 роках від Польської народної партії. У вересні 2007 року він став заступником державного секретаря в Міністерстві фінансів за уряду Ярослава Качинського, а після Смоленської катастрофи приєднався до парламентської групи «Право і Справедливість».

У 2023 році Толвінський заснував власну партію «Фронт», яка, за даними Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, поширювала наративи, співзвучні з очікуваннями Москви та Мінська. Наразі політику заборонено вхід до польського Сейму, що підкреслює серйозність звинувачень та їхній вплив на його політичну кар'єру.

«Бандерівська голота, примітиви, єдиною метою яких є знищення нашої культури й порядку!» — цитував суд висловлювання Кшиштофа Толвінського.

Адвокатка Центру Магдалена Спісак підкреслила, що «використання терміна "бандерівці" як узагальнення для всіх українців є неприйнятним і має правові наслідки».

Ця справа є важливим прецедентом, який підкреслює відповідальність політиків за публічні висловлювання, особливо в контексті міжнаціональних відносин. Вона демонструє, що навіть закриті справи можуть бути переглянуті, якщо є достатньо доказів та підтримка громадськості, і що боротьба за толерантність та повагу між народами є тривалим і важливим процесом.