/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F8ceffc969a3d7073fc7c866890a6408a.jpg)
Науковці розкрили секрет смертоносності скорпіонів: результати шокувального відкриття
Скорпіон / © pixabay.com
Використання металів для зміцнення вразливих частин тіла вже було відоме науці раніше — зокрема у зубах хребетних, як-от комодських варанів. Однак у скорпіонів ділянки тіла, що містять метали, видно навіть неозброєним оком у вигляді характерних плям.
Про це пише New Scientist.
Дослідник Сем Кемпбелл з Університету Квінсленда в Австралії разом із колегами дослідив клешні та жала 18 видів скорпіонів з усього світу. Головною метою було визначити розмір і точний склад їхніх металевих «укріплень».
Для аналізу науковці використали дві різні рентгенівські методики та електронну мікроскопію. Це дозволило виявити наявність трьох основних металів: заліза, цинку та марганцю. Крім того, були знайдені сліди низки інших елементів, серед яких мідь, нікель, кремній, хлор, титан і бром.
«Метали в основному розташовані на кінчиках жал і вздовж ріжучої кромки клешнів, а також у роті, на зубах і в кігтях на лапках. Це робить їхню зброю схожою на черевик зі сталевим носком», — зазначає Кемпбелл.
За словами вчених, решта екзоскелета тварини також є твердою, проте вона значно м’якша у порівнянні з ділянками, збагаченими металом.
Відомо, що всі скорпіони світяться зеленим або синім кольором під впливом ультрафіолетового випромінювання. Проте команда дослідників з’ясувала надзвичайно цікаву деталь: збагачені металами частини тіла під УФ-променями не світяться взагалі.
Досі достеменно невідомо, як саме скорпіони отримують метали для побудови свого міцного екзоскелета. Науковці припускають, що найімовірнішим джерелом цих елементів є їхня здобич.
Вчені також виявили, що у різних видів скорпіонів вміст металу кардинально відрізняється в різних частинах тіла, і це безпосередньо пов’язано з їхньою тактикою полювання та поведінкою.
«Ми з’ясували, що якщо цинку багато в клешнях, то його мало в жалі, і навпаки. Оскільки скорпіони використовують свою зброю по-різному, цілком можливо, що збагачення металами адаптувалося, забезпечивши корисні біомеханічні властивості саме там, де це найбільше потрібно тварині», — пояснює Кемпбелл.
За словами Аарона Леблана з Королівського коледжу Лондона, збагачення тканин тварин металами у природі зустрічається набагато частіше, ніж вважалося раніше.
«Все більше досліджень вказують на це і в зубах хребетних. Наступним логічним кроком після виявлення цих особливостей є спроба зрозуміти, як вони еволюціонували в основних лініях. І це дослідження є новаторським саме з цієї причини», — підкреслює Леблан.
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

