Трамп і Конгрес: битва за дедлайн війни в Ірані

Наприкінці лютого, 28 числа, з американського боку було завдано перших ударів по іранській території, що стало відправною точкою для розвитку подій. Законодавці тоді не передбачали, що це стане підґрунтям для великої суперечки щодо Закону про воєнні повноваження 1973 року. Згідно з цим документом, американська адміністрація має 60 днів на ведення бойових дій без прямого схвалення Конгресу.

Як тільки пролунали перші удари, для деяких конгресменів почалося відлік часу. Вони наполягали, що 1 травня є тією межею, коли військові дії або мають припинитися, або їх продовження потребує спеціального голосування обох палат Конгресу. Цей погляд ґрунтувався на суворому тлумаченні закону, який не допускає довільних трактувань.

Однак Міністр оборони Піт Гегсет виступив із абсолютно протилежною позицією. Він заявив, що з Іраном вже кілька тижнів триває перемир'я, і тому норми закону про 60-денний термін не застосовуються. Пентагон стверджував, що фактично воєнні дії призупинені, що змінює правовий статус ситуації.

Ця заява викликала глибоке розчарування та критику з боку законодавців від обох партій. Сенатор-демократ Тім Кейн рішуче заперечив таку інтерпретацію, заявивши, що "припинення вогню означає, що бомби не падають. Це не означає, що немає воєнних дій. Якщо ми використовуємо американські військові для блокування всього, що входить до Ірану та виходить з нього, це все одно ворожість".

У цей же час, сенатор-республіканець Джош Гоулі припустив, що адміністрація Трампа "надішле нам якесь офіційне повідомлення", пояснюючи, чому вони перебувають у рамках Закону про воєнні повноваження. Він зазначив, що адміністрація може запросити додаткові 30 днів або заявити, що додатковий час не потрібен через поточну ситуацію.

Цей законодавчий розрив між Конгресом та Білим домом виник на тлі ширшої дискусії щодо зовнішньополітичних повноважень. За інформацією видання Axios, адміністрація президента США Дональда Трампа категорично не погоджується з конгресменами, які говорять, що війна проти Ірану має припинитися вже нині, 1 травня. Деякі республіканці в Сенаті США вже п'ять разів завадили схвалити резолюцію про воєнні повноваження, яка мала обмежити можливості президента застосовувати військові дії без дозволу Конгресу. Події розгортаються на тлі пропозицій зі створення нової коаліції на чолі зі США для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, що, за словами французького міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро, доповнюватиме європейську місію. Ці події демонструють складність геополітичних маневрів та внутрішніх політичних розбіжностей у США.

Громадська думка також відіграє роль у цьому конфлікті. Нове опитування показало, що 61% американців вважають помилковим рішення адміністрації США розпочати військову операцію проти Ірану. Цей рівень несхвалення відповідає показникам війн в Іраку та В'єтнамі. Водночас сенатор-демократ Річард Блюменталь заявляв, що військовий удар США по Ірану найближчим часом є цілком реальним. Це підкреслює високі ставки та напруженість у відносинах між гілками влади та суспільством.

"Припинення вогню означає, що бомби не падають. Це не означає, що немає воєнних дій", – заявив сенатор-демократ Тім Кейн, критикуючи позицію Пентагону щодо перемир'я.

"Я гадаю, що адміністрація надішле нам якесь офіційне повідомлення", – зазначив сенатор-республіканець Джош Гоулі, висловлюючи припущення про подальші дії Білого дому.

Таким чином, суперечка між адміністрацією Трампа та Конгресом щодо інтерпретації Закону про воєнні повноваження залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від офіційних повідомлень Білого дому та здатності обох сторін знайти компроміс, що матиме значні наслідки для зовнішньої політики США.