Несподіваний запит: Росія двічі вимагала обміну двох північнокорейських полонених

На початку року, в січні 2025 року, українські військові взяли в полон двох солдатів із Північної Кореї під час бойових дій у Курській області. Це стало несподіваною подією, яка розкрила ширшу картину залучення закордонних сил до конфлікту.

Згодом один із північнокорейських полонених, який не бажає повертатися додому, висловив бажання переїхати до Південної Кореї та здобувати там освіту. Разом із товаришем вони офіційно звернулися з проханням про передачу їх до Південної Кореї, що створило додаткові виклики для української сторони.

Російська Федерація продемонструвала вибірковий інтерес до своїх військовополонених. Керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко заявив, що Росія двічі зверталася з проханням обміняти саме цих двох північнокорейців. При цьому, за його словами, Москва не виявляла жодного інтересу до інших іноземців, які воювали на її боці й опинилися в українському полоні.

Охріменко зазначив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, зокрема принципу невидворення, згідно з яким військовополоненого не можна примусово повертати, якщо він сам цього не бажає. Це ускладнює ситуацію, оскільки відповідальність за цих полонених, за міжнародним гуманітарним правом, несе країна, яка їх залучила до конфлікту, тобто Росія.

Питання можливої передачі цих військових до Південної Кореї є делікатним. Охріменко повідомив, що Україна готова розглянути такий механізм, якщо дипломати та юристи знайдуть рішення, яке відповідатиме міжнародним нормам. Він підкреслив, що без такого рішення полонені можуть утримуватися до врегулювання ситуації.

У лютому українська розвідка повідомляла, що військові КНДР виконують бойові завдання під керівництвом російських офіцерів, включаючи стрілянину зі ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також аеро- й артилерійську розвідку.

У 2024 році Росія та КНДР уклали договір про стратегічне партнерство, який включає взаємну оборону. Після цього Північна Корея направила близько 14 тисяч військових для участі в бойових діях на боці РФ у Курській області. За даними відкритих джерел, тисячі з них загинули.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин неодноразово заявляв про намір підтримувати Росію у війні проти України, обіцяючи постачати боєприпаси та військових. Водночас у січні 2026 року було зафіксовано різке скорочення постачання зброї з КНДР до Росії, що проявлялося в єдиному заході російського контейнеровоза в північнокорейські порти за перший місяць 2026 року.

«Інколи їх доводиться вмовляти забирати своїх громадян. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту, крім північних корейців», — повідомив керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.

Діалог щодо долі північнокорейських військовополонених продовжує бути складним, акцентуючи увагу на вибірковому інтересі Росії до своїх іноземних комбатантів та підкреслюючи важливість дотримання міжнародного гуманітарного права в умовах сучасної війни.