Politico: Путін може випробувати НАТО та Захід на міцність впродовж двох років

Найближчі два роки можуть стати для Росії "вікном можливостей", аби перевірити міцність єдності Заходу та його відданість принципам колективної оборони НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на кількох європейських посадовців.

Європейські політики остерігаються, що російський диктатор Володимир Путін може розцінити нинішню ситуацію як сприятливий момент для активніших дій. Кремль потенційно може використати період, поки Дональд Трамп перебуває при владі у Білому домі, а ЄС ще не завершив зміцнення власних оборонних можливостей.

"Щось може статися дуже скоро – існує російське вікно можливостей. США виходять з Європи, трансатлантичні відносини у руїнах, і ЄС ще не повністю готовий взяти на себе відповідальність самостійно", – зазначив фінський євродепутат, член комітету з закордонних справ Європейського парламенту Міка Аалтола.

За його словами, у Путіна нині є багато легких цілей на вибір, й атака може "набути різних форм". Однак, на його думку, Кремль навряд чи зробить щось настільки однозначне, як "вторгнення там, де НАТО сильне, як-от на польському кордоні".

"Це може бути операція безпілотників, операція в Балтійському морі... Це може бути щось в Арктиці, спрямоване на невеликі острови. У них є тіньовий флот, який вже частково мілітаризований. Для атаки безпілотників не потрібні війська, не потрібен перетин кордону", – сказав Аалтола.

Розпочинаючи таку операцію, Путін намагатиметься чинити тиск на європейських союзників України, уникаючи водночас будь-якої потенційної відповіді США.

"Якщо не буде нападу через кордон, США можуть сказати, що це не так стратегічно важливо. У них обмежені ресурси в Ірані, тому, можливо, вони порадили б переговори з Росією. І саме це РФ спробує зробити", – додав Аалтола.

Водночас частина представників НАТО та Євросоюзу схильні вважати ризики ескалації дещо перебільшеними. Причиною називають значне виснаження ресурсів Москви у війні проти України. Реалістичнішим виглядає варіант обмежених або гібридних дій, які створюватимуть невизначеність і можуть спровокувати розбіжності всередині Альянсу щодо застосування статті 5.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс припускає, що Кремль може "горизонтально ескалувати проти іншого сусіда, намагаючись уникнути принизливих переговорів з Україною".

Хоча після 2022 року оборонні бюджети європейських країн суттєво зросли, реальні результати цього посилення стануть відчутними лише за кілька років. ЄС планує досягти повної готовності до стримування потенційної агресії приблизно до 2030 року.

Голова делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентського співробітництва ЄС – Росія Вілле Нійністьо вважає, що навіть обмежена ескалація може мати психологічний ефект – посилити відчуття загрози в Європі та вплинути на рівень підтримки України.

"Росія не всемогутня. Але відчай теж небезпечний", – зазначив фінський політик.

• На неформальному саміті, що відбувся на Кіпрі 23-24 квітня, лідери країн Євросоюзу обговорили механізм взаємної допомогиЄС у разі нападу. Йшлося, зокрема, як при цьому не створити конфлікт із головною гарантією безпеки Альянсу – п’ятою статтею НАТО. Ініціатором цієї дискусії став Кіпр, який не входить до НАТО, але прагне отримати чіткі гарантії безпеки від ЄС.
• Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск 24 квітня поставив під сумнів рішучість США щодо оборони Європи. Політик припустив, що Росія може атакувати члена НАТО впродовж кількох місяців.