Небачена дипломатична сварка: МЗС Бельгії жорстко відповіло послу США

Все почалося з гострої заяви посла США Біла Вайта, який розкритикував Бельгію, назвавши її антисемітською країною. Така оцінка пролунала у відповідь на запланований судовий розгляд справи трьох єврейських мохелів — фахівців з обрізання дітей в юдаїзмі. Їхня практика, за даними ЗМІ, здійснювалася без відповідної ліцензії, а один з фігурантів виявився громадянином США.

Ваша заява викликала бурхливу реакцію в Бельгії. Максим Прево, очільник МЗС Бельгії, не забарився з відповіддю, публічно розкритикувавши американського дипломата у соцмережі Х. Він закликав посла до стриманості та нагадав про межі його дипломатичної ролі, наголосивши, що "недоречно публічно критикувати країну та псувати її імідж лише тому, що ви не згодні з ходом судового розгляду".

Міністр Прево рішуче підкреслив, що судова влада в Бельгії є незалежною і приймає рішення без будь-якого політичного впливу, незалежно від того, чи погоджується хтось із ними чи ні. Він також поставив риторичне питання: "Чи вважали б ви прийнятним, якби наш посол у Вашингтоні вчинив так само?"

Бельгійський дипломат зауважив, що відповідні провадження були ініційовані самими представниками єврейської громади. Тому, за його словами, зображувати ситуацію як "бажання уряду країни підірвати релігійну свободу євреїв" є наклепом. Максим Прево наголосив, що ця свобода ніколи не ставилася під сумнів і ніколи не буде в Бельгії, оскільки вона захищена Конституцією.

На завершення своєї відповіді, Максим Прево чітко заявив, що не посол має диктувати порядок денний уряду. Ці слова підкреслили принципову позицію Бельгії щодо суверенітету її судової системи та національної політики.

Раніше вже траплялися випадки, коли посли викликалися до МЗС країн перебування через свої висловлювання. Зокрема, посол ЄС у Грузії Павло Герчинський був викликаний до МЗС країни після його слів про повернення Грузії до "темних часів", і його заяви також негативно оцінив голова уряду країни.

Подібні інциденти демонструють напругу, що іноді виникає між дипломатичними місіями та приймаючими країнами, особливо коли висловлювання дипломатів стосуються внутрішніх справ або трактуються як втручання в суверенні процеси.

"Я закликаю вас проявити більшу стриманість і розглядати свою роль у належному контексті. Недоречно публічно критикувати країну та псувати її імідж лише тому, що ви не згодні з ходом судового розгляду. Я вже говорив вам про це. Чи вважали б ви прийнятним, якби наш посол у Вашингтоні вчинив так само?" — Максим Прево.

"Це ганебна пляма на репутації Бельгії. Кримінальне переслідування цих релігійних діячів (мохелів), один з яких є громадянином США, є НЕСПРАВЕДЛИВИМ і не буде терпітися. Відтепер світ вважатиме Бельгію антисемітською країною" — Біл Вайт.

"Представляти це як бажання країни підірвати релігійну свободу євреїв є наклепом. Ця свобода ніколи не ставилася під сумнів і ніколи не буде в нашій країні. Наша Конституція її захищає" — Максим Прево.

Цей дипломатичний обмін думками підкреслює важливість дотримання дипломатичного етикету та поваги до суверенності судових систем. Суперечка навколо судової справи про мохелів стала не лише тестом на міцність бельгійсько-американських відносин, але й нагадуванням про чутливу природу міжнародних взаємодій.