Приватний виш Поплавського знову під прицілом: обшуки пов'язані з розтратою

Ранок 7 травня для студентів та викладачів Київського національного університету культури та мистецтв виявився несподіваним: до навчальних корпусів їх не пускали правоохоронці. У цей час у двох вишах, пов'язаних з Михайлом Поплавським, – КНУКіМ та приватному Київському університеті культури – тривали обшуки, що спричинило значний резонанс.

Ці події розгорталися на тлі попередніх викриттів, свідчивши про системні проблеми. Ще у березні цього року стало відомо про незаконну схему привласнення державних коштів, виділених для підготовки кадрів у вишах. Ця програма мала забезпечити діяльність баз практики, але, за даними правоохоронців, гроші могли бути розтрачені.

Протягом 2022-2023 років Київський університет культури отримав 760 мільйонів гривень з держбюджету. Ця сума, розрахована відповідно до кількості студентів та штатного розпису, викликала питання. Правоохоронці припускають, що у документах могли бути значно завищені показники кількості студентів та науково-педагогічних працівників.

Існували підозри, що до звітності могли включатися особи, які фактично стосувалися приватного навчального закладу та не мали права брати участь у державній бюджетній програмі. Це вказувало на можливість масштабної схеми, спрямованої на незаконне отримання та привласнення бюджетних коштів.

Кульмінацією розслідування стала хвиля обшуків, яка торкнулася не лише приміщень КУК, але й особистого помешкання Михайла Поплавського, який понад 30 років обіймав посаду ректора КНУКіМ. Це не перший випадок, коли правоохоронці приходять до університету з обшуками, що підкреслює циклічність виявлення фінансових порушень у цих вишах.

Ця ситуація змусила замислитися про керівні зміни. Нещодавно виконувачем обов’язків президента КНУКіМ було призначено Ігоря Комарніцького, замість 76-річного Михайла Поплавського, що може свідчити про початок нових етапів розвитку та управління у навчальному закладі.

Джерела, зокрема з Офісу Генпрокурора, підтверджують проведення обшуків, які охоплюють приміщення університетів, розташовані поруч офіси, а також місця проживання посадовців. Це свідчить про системний характер розслідування та його націленість на виявлення всіх причетних осіб.

Схема з використанням матеріальної бази державного вишу для заробітку приватним закладом не є новою. Ще у 2014 році журналісти викрили подібну схему, за якою приватний "Київський університет культури" Поплавського заробляв понад 20 мільйонів гривень щорічно. Тоді розслідування показало, що приватний заклад існував переважно на папері, а його студенти переводилися до національного університету лише перед отриманням дипломів. Попри анулювання ліцензії та виявлені порушення, справи були закриті, а акредитація відновлена за рік, що демонструє складний шлях до правосуддя у цій сфері. Про це писала «Українська правда».

Подібні події знову порушують питання про прозорість використання державних коштів та ефективність контролю у вищих навчальних закладах. Вони вказують на необхідність ретельного розслідування та притягнення до відповідальності всіх винних осіб, щоб запобігти подібним схемам у майбутньому та відновити довіру до освітньої системи.