Стефанчук спростовує обмеження прав ЛГБТ-спільноти у новому Цивільному кодексі

Наприкінці квітня, 28 числа, Верховна Рада у першому читанні підтримала проєкт нового Цивільного кодексу, набравши 254 голоси народних депутатів. Ця подія викликала значний резонанс, особливо серед правозахисних організацій та юристів, які одразу ж розкритикували документ за низку, на їхню думку, суперечливих норм.

Серед головних зауважень – використання терміна «доброзвичайність», який, на думку критиків, має надто розмите юридичне трактування та може стати інструментом для обмеження прав певних груп населення. Крім того, лунала критика щодо відсутності прогресивних норм стосовно цивільних партнерств та створення правових бар’єрів для ЛГБТ+спільноти. Правозахисники також звернули увагу на норму про обов’язкові примиренчі заходи для подружжя, якщо жінка вагітна або дитині не виповнився один рік.

У відповідь на цю хвилю занепокоєння, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував інформацію про можливу дискримінацію. Він наголосив, що проєкт нового Цивільного кодексу не передбачає норм, які б звужували права ЛГБТ-спільноти, а лише зберігає поточне правове регулювання.

Руслан Стефанчук пояснив, що під час розробки документа було застосовано принцип компромісу: якщо певне питання провокує гострі суспільні дискусії, його регулювання залишається таким, яким воно є у чинному законодавстві. За його словами, це дозволило уникнути загострення конфліктів навколо таких чутливих тем, як, наприклад, питання шлюбів з 14 років, які були скасовані.

Голова Верховної Ради підкреслив, що новий Цивільний кодекс не звужує жодних прав та зберігає так званий статус-кво. Водночас він зазначив, що це жодним чином не перешкоджає народним депутатам подавати окремі поправки та профільні ініціативи щодо цих питань, а парламент розглядатиме їх окремо. Він також згадав про свою підтримку голосування та підписання Стамбульської конвенції.

Таким чином, хоча критика залишається, офіційна позиція полягає у тому, що документ прагне зберегти поточний баланс, дозволяючи подальші законодавчі ініціативи для розгляду чутливих питань, що викликають значні суспільні обговорення.

Раніше, 6 травня, Руслан Стефанчук також роз'яснював походження терміна «доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі, вказавши, що це український аналог європейського поняття 'boni mores'. Цей термін теж викликав занепокоєння через його потенційно розпливчасте тлумачення.

В той же день, 6 травня, близько двох тисяч людей у Києві вийшли на акцію протесту проти нового Цивільного кодексу, що свідчить про значний рівень суспільного незадоволення певними аспектами документа та його сприйняття як такого, що може обмежувати права.

«Це не відповідає дійсності. Під час розробки документа ми застосували чіткий принцип компромісу: якщо певне питання викликає гострі суспільні дискусії, ми залишаємо його регулювання таким, яким воно є у чинному законодавстві», — заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці.

«Проєкт Цивільного кодексу не звужує жодних прав і зберігає статус-кво, що існує сьогодні. Водночас це жодним чином не заважає народним депутатам подавати окремі поправки до проєкту закону та профільні ініціативи щодо цих питань — і парламент визначатиметься по них окремо», — додав Руслан Стефанчук.

Попри запевнення Голови Верховної Ради, шлях проєкту нового Цивільного кодексу до остаточного ухвалення, схоже, буде сповнений подальшими дискусіями та пропозиціями щодо внесення змін. Суспільний діалог навколо його положень підкреслює важливість пошуку балансу між усталеними традиціями, сучасними правовими нормами та захистом прав усіх громадян.