Несподіваний поворот: два дрони, а не один, атакували нафтобазу в Латвії

Світанок 7 травня приніс довільний вітер змін у Резекне, коли повідомлення про падіння безпілотника на нафтобазу біля російського кордону сколихнули країну. Початкові звіти вказували на один апарат, що лише частково відображало реальну картину подій, які розгорталися тієї ночі.

Вже за кілька днів, після ретельних первинних слідчих дій та аналізу уламків, правоохоронці дійшли нового висновку. Державна поліція Латвії, залучивши експертів, підтвердила, що об’єкт критичної інфраструктури атакували два безпілотники, спростовуючи попередні припущення про один дрон. До розслідування було залучено експертів, які вивчали знайдені фрагменти БПЛА та інші матеріали нафтосховища.

Інцидент швидко привернув увагу вищих ешелонів влади. Сейм Латвії терміново скликав засідання Комісії з національної безпеки, щоб узгодити дії силових структур та обговорити посилення захисту східного кордону. Цей крок засвідчив серйозність ситуації та її потенційні наслідки для національної безпеки.

Водночас, Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Росії та вручило йому ноту протесту. У Ризі наголосили, що саме війна Росії проти України створює ризики безпеці всього регіону, а також спростували заяви Москви про використання латвійського повітряного простору для атак дронів по території Росії.

Згодом стало відомо, що літаки Повітряних сил Латвії відстежували іноземні безпілотники, які того дня зафіксували щонайменше три випадки проникнення у повітряний простір країни з боку Росії. Однак, заступник керівника Об’єднаного штабу Національних збройних сил Латвії Егілс Лещинскіс заявив, що військові не збивали безпілотники через ризик для цивільного населення та інфраструктури. Для реагування у повітря піднімали румунські винищувачі, що перебувають у місії НАТО.

Усі чотири нафтові резервуари, що зазнали пошкоджень, не містили нафтопродуктів. Кримінальне провадження за статтею «Злочини проти держави» було передано до Служби держбезпеки для подальшого розслідування, а правоохоронці звернулися до громадян із проханням не поширювати фото чи відео події у соцмережах, а передавати їх безпосередньо Державній службі безпеки.

Подібний інцидент з дронами стався 7 травня у муніципалітетах Резекне, Балві та Лудза, коли дрони були зафіксовані в повітряному просторі. Тоді ж один із апаратів впав на території критичної інфраструктури, що й призвело до скликання засідання Комісії з національної безпеки.

На тлі цієї події Україна, вустами очільника МЗС Андрія Сибіги, заявила, що ніколи не направляла жодних дронів у бік Латвії. І навіть запропонувала допомогу своїх експертів для зміцнення безпеки повітряного простору країн Балтії.

«Delfi» повідомляє, що після проведення первісних слідчих дій та аналізу уламків, а також на підставі наявної інформації, поліція встановила, що об’єкт атакували двома безпілотниками.

Видання Delfi інформує про відкриття кримінального провадження за статтею «Злочини проти держави» у зв’язку з інцидентом на нафтосховищі.

Інцидент у Резекне підкреслює зростаючі безпекові виклики у регіоні та необхідність посиленої координації між державами. На тлі цих подій, питання про відповідальність та потенційні наслідки залишається відкритим, а розслідування кримінальної справи триває, щоб пролити світло на всі обставини.