Рютте пропонує новий план: НАТО може потроїти допомогу Україні

Наприкінці квітня, під час закритої зустрічі послів НАТО, Марк Рютте представив свою ідею: кожна країна-член Альянсу має виділяти 0,25% свого валового внутрішнього продукту на підтримку України. Цей крок став частиною підготовки до липневого саміту НАТО в Туреччині, де питання України буде одним із центральних.

Рютте, як і багато хто в Альянсі, прагне забезпечити стабільність та передбачуваність допомоги Україні. За оцінками НАТО, запровадження такого нормативу дозволило б збільшити щорічний обсяг допомоги до 143 мільярдів доларів, що майже втричі перевищує торішні 45 мільярдів доларів безпекової підтримки. Кошти планується спрямовувати на закупівлю озброєння, інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс та спільні програми НАТО.

Ця пропозиція стала відповіддю на невдоволення низки країн – Північної та Балтійської Європи, Нідерландів та Польщі – тим, що вони виділяють значно більшу частку свого ВВП на допомогу Україні порівняно з великими економіками Західної та Південної Європи. Згідно з даними Кільського інституту, ці держави вже роблять непропорційно великий внесок, що створює напругу всередині Альянсу.

Попри амбітність плану, ініціатива вже зіткнулася з опором з боку ключових гравців, зокрема Франції та Великої Британії. Оскільки для ухвалення будь-якого стратегічного рішення НАТО потрібен консенсус усіх членів, погодження пропозиції у її нинішньому вигляді залишається під питанням. Додатковим ускладненням є бажання деяких країн ЄС, щоб їхні внески до нещодавно схваленої позики Україні в розмірі 90 мільярдів євро були враховані в загальній сумі їхніх зобов'язань перед Альянсом.

Ситуація стала ще більш критичною після того, як адміністрація Дональда Трампа в США призупинила майже всю військову допомогу Україні, перенісши основний тягар підтримки на європейських союзників. Це підкреслило необхідність створення більш стійкого та передбачуваного механізму допомоги. Петиція в Палаті представників США про примусове винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні та нові санкції проти РФ набрала необхідні 218 підписів, зокрема від законодавця Кевіна Кайлі.

Голова дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що питання нерівномірного навантаження регулярно піднімається на закритих зустрічах. Наприклад, у Швеції ситуацію, коли скандинавські країни забезпечують третину всієї військової підтримки Альянсу, називають «неприйнятною».

Ідею встановлення цільового показника у відсотках від ВВП вперше озвучив президент України Володимир Зеленський. Цього також прагне і Марк Рютте, який, за повідомленням Politico, наполягає на довгостроковій відданості НАТО перед липневим самітом у Туреччині.

«Рютте та багато хто з нас хочуть гарантувати, що підтримка України буде стабільною та передбачуваною», — прокоментував один із дипломатів НАТО, підтверджуючи центральний мотив пропозиції.

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард висловила занепокоєння: «Той факт, що країни Півночі з населенням менше ніж 30 мільйонів людей забезпечують третину всієї військової підтримки, яку надають країни НАТО з майже 1 мільярдом населення... є нежиттєздатним».

Наступного тижня міністри закордонних справ НАТО обговорять цю ініціативу в Гельсінгборзі, Швеція. Ця зустріч має стати можливістю оцінити рівень підтримки різних пропозицій та виробити компроміс, який забезпечить Україні необхідні кошти, зброю та політичну підтримку на тривалу перспективу, відображаючи спільні зобов'язання Альянсу.