The Economist: ціни на нафту можуть злетіти за кілька тижнів

Глобальна нафтова криза, спричинена блокуванням Ормузької протоки, може перейти у значно гострішу фазу вже за кілька тижнів. Видимий спокій на ринках оманливий: резерви стрімко вичерпуються, а заборона американського експорту здатна моментально обвалити світову систему постачання. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Economist. 

Найбільший шок в історії

Людство переживає безпрецедентний збій у постачанні нафти. Через закриття Ормузької протоки світ уже недоотримав близько двох мільярдів барелів – це приблизно п'ять відсотків річного глобального постачання. Щодня дефіцит зростає ще на 14 млн барелів. Мирні переговори між США та Іраном зайшли в глухий кут, тому відкриття протоки найближчим часом не очікується.

Попри це, ф'ючерси на нафту марки Brent торгуються на рівні $105 за барель – нижче квітневого піку близько $120 і нижче рекордних $129, яких ціна сягала після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Спотові ціни знизилися ще відчутніше. Видання зазначає: такий «міні-надлишок» справжній, але тішитися ним не варто. 

Два тимчасових рятівники

Відносну стабільність забезпечують два чинники. Перший – США. Американський нетто-експорт сирої нафти та нафтопродуктів сягнув дев'яти мільйонів барелів на добу – майже на чотири мільйони більше, ніж рік тому. Цього вдалося досягти завдяки гнучкості американських енергетичних компаній і розпродажу стратегічного нафтового резерву, який Вашингтон почав використовувати ще у березні.

Другий чинник – Китай. Пекін купує нафти на 4,5 млн барелів на добу менше, ніж торік. Причини – дорожнеча пального, слабкий внутрішній попит та рішення влади дозволити нафтопереробним заводам використовувати внутрішні запаси замість імпортної сировини. 

Шторм попереду

The Economist попереджає: нинішній спокій – лише затишшя перед бурею. Світ увійшов у кризу з нафтовими запасами поблизу десятирічних максимумів, однак вони стрімко скорочуються. Аналітики прогнозують, що вже до червня резерви можуть опуститися до рекордно низьких позначок. Буфер із великих обсягів нафти на танкерах, сформований завдяки підвищеному експорту з Перської затоки до початку конфлікту, практично вичерпано.

Особливо критичною є ситуація з нафтопродуктами. Запаси дизелю, бензину та авіаційного пального скорочуються значно швидше, ніж запаси сирої нафти, – через заблокований експорт із Затоки та скорочення переробки в інших регіонах. Якщо Китай відновить активні закупівлі, а приватні резерви в заможних країнах почнуть різко падати, ціни можуть злетіти конвульсивно.

До слова, ООН попередила, що блокада Ормузької протоки загрожує світу голодом: через зупинку постачання добрив із країн Перської затоки під загрозою опинився врожай у десятках країн, що розвиваються.