Мобільні оператори нищать середніх інтернет-провайдерів, а програють пересічні українці

Зараз в Україні відбувається боротьба за ринкову владу в галузі фіксованого кабельного доступу до Інтернету.
Хто це робить? Мобільні оператори.
Методи? 1. Тиск через державні органи на малий та середній бізнес шляхом маніпуляцій щодо нібито «рівних умов» на ринку, але без урахування ефекту масштабу, який дає величезні переваги великим операторам.
Держава мала б піклуватися про малих і середніх учасників ринку саме задля збереження конкуренції, щоб громадяни мали справедливу ціну на життєво важливу послугу. 2. Демпінг для досягнення штучної монополізації галузі через використання перехресного субсидіювання.
На другому пункті зупинимось детальніше.
Спробую пояснити простими словами.
Що таке «перехресне субсидіювання»?
Якщо ви користуєтесь мобільним телефоном (мережею мобільного зв’язку), оператор «безкоштовно» дає вам послугу домашнього Інтернету (мережа кабельного зв’язку).
Але ці мережі — різні. Обидві потрібно будувати, обслуговувати та утримувати персонал для їхньої роботи.
Напевно, ви помічали, що мобільні оператори регулярно, системно й часто одночасно підвищують ціни на мобільні пакети. І незалежно від того, користуєтесь ви всіма послугами в пакеті чи ні, ціна на мобільний зв’язок постійно зростає.
Конкуренції в мобільному зв’язку майже немає. Часто це більше схоже на картель або узгоджені дії, адже на ринку лише три великі гравці: «сині», «червоні» та «жовті».
Отже, маніпуляція з перехресним субсидіюванням — це коли оператор має гарантований дохід від умовно монопольної послуги й ПЕРЕКЛАДАЄ ВИТРАТИ з іншої, конкурентної послуги на свою гарантовано прибуткову сферу.
Цей механізм дозволяє офіційно не показувати реальні витрати в конкурентній галузі та надавати там послугу нижче собівартості або навіть безкоштовно — для того, щоб витіснити конкурентів, які мають дохід лише в цій галузі.
Завоювання влади на ринку в майбутньому дає багато переваг. Але не державі й не громадянам.

Чому це небезпечно для держави?
Сьогодні галузь фіксованого домашнього Інтернету в Україні складається із сотень автономних оптичних мереж, які не залежать одна від одної. В умовах війни це стало основою стійкості українського зв’язку.
Саме завдяки децентралізації ворог не може одним ударом знищити зв’язок у країні.
Але якщо відбудеться монополізація, неминуче почнеться централізація мереж. І тоді це стане ахіллесовою п’ятою держави: один-два влучні удари по інфраструктурі умовного монополіста — і зв’язок зникне одразу для величезної кількості людей.

Чому програють громадяни?
Подивіться на ціни на домашній Інтернет у багатьох країнах Європи, де немає справжнього вільного ринку та сильної конкуренції.
Сервіс часто поганий через монополізацію. Вибору немає — чекайте підключення місяцями. Ціни — 25–50 євро на місяць замість 5–10 євро, як це історично було в Україні завдяки високій конкуренції.
Саме до цього і веде перехресне субсидіювання.
На жаль, держава часто не бачить проблеми стратегічно — трохи далі за горизонт «тут і зараз».
Чому мобільні оператори мають таку перевагу?
Мобільні оператори працюють на частотах мобільного зв’язку, а це — обмежений ресурс. Тисячі провайдерів фіксованого Інтернету фізично не можуть просто взяти й стати мобільними операторами.
Саме це створює гарантований дохід для мобільного ринку.

Кожен громадянин помічав SMS-повідомлення на кшталт:
«Ваш тариф подорожчає на 70–200 грн через необхідність підтримки мережі».
Але паралельно ці самі оператори купують за сотні мільйонів доларів інші бізнеси: служби таксі, сервіси продажу ліків тощо.
Тобто платите за це ви — тому що вибору фактично немає.
Мобільні оператори можуть досить точно прогнозувати свої доходи, а висока концентрація ринку створює ґрунт для узгоджених дій між кількома великими гравцями.
Згадайте, як майже одночасно мобільні тарифи перетворилися з «ХХХ грн на місяць» на «ХХХ грн за 4 тижні».
Тобто замість 12 оплат на рік стало 13.
У країнах ЄС уже є приклади тарифів із оплатою кожні 25 днів — тобто фактично 14 оплат на рік.
Аналогія проста
Раніше ви купували 1 літр молока.
Потім пляшка стала 950 мл, потім 900 мл, потім 860 мл — але візуально упаковка залишилась майже такою самою.
У ЄС із таким явищем у супермаркетах уже почали боротися. У телеком-галузі — ще ні.
Як це може виглядати в інших галузях?
Будь-який великий мобільний оператор потенційно може зайти в інші сфери й почати «безкоштовно» надавати послуги:
• безкоштовні хмарні сервіси;
• безкоштовне телебачення;
• безкоштовні консультації лікарів;
• безкоштовні поїздки на таксі;
• безкоштовну доставку;
• безкоштовну страховку;
• безкоштовні лабораторні аналізи;
• навіть умовно «безкоштовну» електроенергію.
Сьогодні це звучить нереально. Але якщо мобільний пакет коштуватиме 80 євро, цього цілком вистачить для таких маніпуляцій.

А хто заборонить ставити таку ціну? Частоти — обмежений ресурс. Нових гравців не з’являється. Високий поріг входу також не дозволяє швидко виникати конкурентам у «мобільній» галузі.
Провайдер телебачення чи служба доставки ніколи просто так не стануть мобільними операторами.
«Безкоштовного» не існує!
Ми всі розуміємо: безкоштовних послуг не буває. Хтось за них платить.
У цьому випадку — громадяни через дорожчий мобільний зв’язок.
Тобто весь демпінг в інших галузях відбувається не за рахунок мобільного оператора, а за рахунок споживачів.

Яка кінцева мета?
Витіснити конкурентів, стати монополістом і потім встановлювати високі ціни в усіх завойованих галузях.
Демпінг особливо ефективний у галузях із високою вартістю входу, де новим учасникам важко з’явитися.
Саме тому концентрація ринку в руках кількох гігантів майже завжди призводить до зникнення конкуренції, а згодом — до високих цін і погіршення сервісу.
У багатьох країнах ЄС уже давно немає «безкоштовного домашнього Інтернету» від мобільних операторів. Ринок очищений від дрібних конкурентів — і тепер можна встановлювати високу ціну.
Чому український ринок був унікальним?
Саме завдяки багаторічному існуванню в Україні справді конкурентного ринку фіксованого Інтернету ми отримали:
• одну з найнижчих цін у світі;
• дуже високу якість послуг;
• Україна очолила світовий рейтинг щодо стабільності фіксованого інтернету;
• надзвичайну стійкість мереж під час війни.
І все це зараз опинилося під загрозою через механізми перехресного субсидіювання.

Що робити?
Необхідно запровадити обов’язковий роздільний бухгалтерський облік за видами послуг:
• окремо мобільний зв’язок;
• окремо телебачення;
• окремо фіксований інтернет;
• окремо медичні послуги;
• окремо послуги страхування;
і так далі….
Це дозволить бачити реальну собівартість кожної послуги та унеможливить продаж нижче собівартості з метою знищення конкуренції в інших галузях, перекладаючи маніпулятивно витрати з інших послуг на послуги мобільного звʼязку - «перехресне субсидіювання»

Тільки так можна зберегти:
• чесну конкуренцію;
• справедливу ціну для громадян;
• технологічну стійкість країни;
• і безпеку держави.

Фактично щоб не ускладнювати життя для малих та середніх підприємств, запровадження обов’язкового роздільного бухгалтерського обліку лише для тих підприємств, які своїй діяльності використовують будь який обмежений ресурс.

Це можуть бути мобільні частоти, електроенергія (щоб умовний постачальник електроенергії не мав переваг над провайдерами Інтернет), компанії із газовидобування…

Бо мобільні радіочастоти — це обмежений державний ресурс, як газ, вода чи корисні копалини.