Не допустити імпорту робочої сили: Асоціація прифронтових міст вимагає підтримки українців
На початку повномасштабного вторгнення, коли мільйони українців були змушені залишити свої домівки та країну, виникла потреба в переосмисленні державної політики зайнятості. У той час як деякі пропонували вирішити проблему дефіциту кадрів шляхом імпорту трудових мігрантів, представники прифронтових міст одразу відчули, що це шлях до поглиблення соціальної нестабільності та технологічної відсталості.
Голова Асоціації прифронтових міст та громад, мер Харкова Ігор Терехов, став на чолі руху за захист українських працівників. Він рішуче висловив свою незгоду з найпримітивнішим шляхом вирішення проблеми дефіциту кадрів — масовим імпортом дешевої робочої сили. На його думку, такий підхід лише консервує технологічну відсталість і не відповідає інтересам українського суспільства.
Кульмінація цієї дискусії настала, коли члени правління АПМГ з Харківської, Сумської, Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської та Запорізької областей підтримали звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. У ньому вони закликали посилити контроль за видачею дозволів на працевлаштування іноземних громадян та не допустити надмірного спрощення процедур масового залучення іноземної робочої сили.
Ігор Терехов повідомив у своєму Telegram-каналі, що разом з іншими представниками Асоціації звернувся до Кабміну та Верховної Ради. Він наголосив, що ринок праці є глибоко дисбалансованим: попри дефіцит кадрів в окремих секторах, тисячі людей у багатьох регіонах не можуть знайти роботу. Особливо гостро ця проблема стосується внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку та мешканців прифронтових територій.
Натомість, Асоціація прифронтових міст та громад запропонувала зосередити державну політику на підтримці власних громадян. Це включає масштабні програми перекваліфікації, підтримку фахівців віком 50+, створення перших робочих місць для молоді, а також гарантовані програми зайнятості для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Головна мета — забезпечити роботою передусім громадян України, що є основою державної політики зайнятості в умовах війни та повоєнного відновлення.
Наразі Асоціація закликала Верховну Раду провести парламентські слухання щодо соціальних, економічних та демографічних викликів, пов’язаних із можливим масовим залученням трудових мігрантів. Також пропонується законодавчо закріпити принцип пріоритетного працевлаштування громадян України. За оцінками ООН, близько 60% громадян України, які виїхали через війну, не планують повертатися навіть після її завершення, що підкреслює критичну важливість збереження внутрішнього кадрового потенціалу.
Питання трудової міграції виходить далеко за межі економіки та безпосередньо стосується соціальної стабільності, демографічної ситуації та майбутнього української держави. У квітні МЗС та СБУ отримали завдання опрацювати зміни до списку "країн міграційного ризику", що могло частково спростити ситуацію для бізнесу із залученням іноземців. Однак ця тема викликала масштабний суспільний дискурс, де переважна більшість виступила проти залучення мігрантів.
Міністр економіки Олексій Соболев згодом пообіцяв, що для щорічного зростання ВВП держава використає інші інструменти, активізувавши внутрішній ринок праці та повертаючи громадян з-за кордону, назвавши ідею залучення мігрантів непріоритетною. Водночас, директорка Інституту демографії та проблем якості життя Елла Лібанова раніше прогнозувала, що навіть повернення всіх біженців не змінить тренд на депопуляцію, і відкриті кордони для іммігрантів є єдиним варіантом розв’язання цієї проблеми.
"Я категорично не згоден із тим, що складну проблему дефіциту кадрів Україні пропонують вирішувати найпримітивнішим шляхом – через масовий імпорт дешевої робочої сили. Світовий досвід доводить, що такий підхід консервує технологічну відсталість. Якщо нам і потрібні іноземці на ринку праці, то це має бути жорстко квотований процес: утримання іноземних студентів, які вже адаптовані в Україні, та точкове залучення виключно висококваліфікованих фахівців під складні інженерні чи технологічні проєкти відбудови", – наголосив голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.
"Україна не має права подавати своїм громадянам сигнал, що їм уже шукають заміну. Ми повинні створювати економічні умови для повернення українців додому, а не шукати дешеву робочу силу за кордоном", – підкреслив Ігор Терехов.
Історія України сьогодні – це історія вибору, що визначить її майбутнє. Чи буде це шлях підтримки та повернення власних громадян, чи шлях, який потенційно замінить їх іноземною робочою силою? Рішення, прийняті зараз, закладуть фундамент для майбутніх поколінь, і вони повинні бути спрямовані на збереження та відновлення нації.

