Волинський тренер за 7,5 років тюрми: історія зруйнованих кар'єр та нескорених дівчат

На спортивних майданчиках Волині, у період з 2012 по 2021 рік, формувалися юні волейболістки, які мріяли про великі перемоги. Їхнім наставником був Богуслав Галицький, заслужений тренер України з 1988 року та заслужений працівник фізичної культури і спорту з 1997 року. Він очолював дитячо-юнацьку спортивну школу та жіночий волейбольний клуб «Волинь-Університет», користуючись значним авторитетом у регіоні.

Цей авторитет став його зброєю. Слідство встановило, що тренер систематично вчиняв протиправні дії щодо своїх неповнолітніх вихованок. Використовуючи службове становище та залежність спортсменок, здебільшого після тренувань, у готелях під час виїзних змагань чи зборів, він влаштовував так звані «обов'язкові масажі».

Під час цих «масажів» відбувалося сексуальне насильство, в тому числі із застосуванням різних предметів. Своїх жертв він залякував виключенням з команди, забороною брати участь у змаганнях та погрозою зруйнувати їхню спортивну кар'єру. Дівчата роками перебували у стані страху, страждали від психологічного тиску та приниження, не наважуючись розповісти про пережите.

Зрештою, деякі з потерпілих знайшли в собі сили розповісти про те, що відбувалося. Їхніми свідченнями почалося розслідування, яке вели ювенальні прокурори Волинської обласної та Луцької окружної прокуратур протягом чотирьох років. Під час досудового розслідування до правоохоронців звернулася ще одна жінка, яка, вже будучи дорослою, продовжувала відчувати наслідки насильства, отриманого в юності.

Незважаючи на беззаперечні докази та численні свідчення потерпілих, чоловік свою провину не визнав. Однак суд у Луцьку визнав його винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у сексуальному насильстві, розбещенні неповнолітніх, замаху на зґвалтування та зґвалтуванні. Йому було призначено покарання у вигляді 7 років і 6 місяців позбавлення волі.

Ювенальні прокурори вважають такий термін недостатнім для скоєних злочинів. Вони вже заявили про намір подавати апеляцію, наполягаючи на призначенні обвинуваченому максимального покарання, аби винний отримав справедливе відшкодування за завдані страждання, які мали тяжкі наслідки для життя його жертв.

Справа волинського тренера — це чергове гучне кримінальне провадження у спорті. Раніше у Києві та Запоріжжі перед судом постав тренер із джиу-джитсу, який також вчиняв сексуальні злочини щодо 11-річних вихованок. Генеральний прокурор Руслан Кравченко тоді особисто повідомив, що для того обвинуваченого вимагатимуть максимального покарання.

Ці випадки підкреслюють важливість відкритості та сміливості потерпілих, які, незважаючи на страх і тиск, знаходять сили заявити про злочини. Це дає змогу правоохоронним органам, як-от Офісу генпрокурора, довести справи до суду та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

«Слідство встановило, що обвинувачений користувався своїм авторитетом, службовим становищем та залежністю неповнолітніх спортсменок від тренера. Він тиснув на дівчат, залякував їх виключенням із команди, недопуском до змагань та руйнуванням спортивної кар’єри», — зазначили в Офісі генерального прокурора.

«Попри те, що суд призначив покарання у вигляді 7,5 років тюрми, сторона обвинувачення вважає такий термін недостатнім для скоєних злочинів», — повідомили ювенальні прокурори, наголошуючи, що подаватимуть апеляцію.

Історія волинського тренера — це не лише судовий вирок, а й важливий сигнал для суспільства про неприпустимість насильства та відповідальність за зловживання владою. Пошук максимального покарання за скоєні злочини є життєво важливим для відновлення справедливості та захисту найуразливіших членів нашого суспільства.