Неочікуване відродження: Угорщина прагне 'розширити' Вишеградську групу

Напруга, що панувала між ключовими гравцями Вишеградської групи, досягла піку за часів проросійського Віктора Орбана та проєвропейського Дональда Туска. Суперечності змусили групу втратити політичну вагу та єдність, підриваючи її початкову місію — просування інтересів Центральної Європи в ЄС. За цих обставин відновлення стосунків здавалося малоймовірним.

Однак у травні відбувся поворотний момент: новообраний угорський прем'єр Петер Мадяр обрав Варшаву для свого першого закордонного візиту. На спільній пресконференції з Дональдом Туском у польській столиці Мадяр заявив: «Вишеградська група може знову набути життєздатності та впливу всередині Європейського Союзу».

Ця заява не просто прозвучала як декларація; вона стала запрошенням для інших країн. Мадяр висловив особисту готовність до розширення співпраці, включивши до формату скандинавські країни, а також Австрію, Хорватію, Словенію, Румунію та країни Західних Балкан, які ще не є членами ЄС.

Ідея була сприйнята з ентузіазмом. Туск відповів: «Я чекав багато-багато років на момент, коли ми знову сядемо за один стіл з угорцями, словаками та чехами, щоб обговорити, що можемо зробити разом для наших народів і для Європи». На знак підтримки польський прем'єр запропонував Угорщині допомогу у зменшенні залежності від одного постачальника енергоносіїв, посилаючись на досвід Польщі у швидкій відмові від російських нафти та газу. Мадяр висловив готовність скористатися цим досвідом.

Під час свого візиту угорський прем'єр відзначив Польщу за ефективне використання коштів ЄС на інфраструктуру, після подорожі потягом з Кракова до Варшави. Цей коментар став символічним контрастом до ситуації в Угорщині, де, за словами Мадяра, «за останні 20 років ми такого не бачили».

Наразі Угорщина головує у Вишеградській групі до кінця червня, і Мадяр планує організувати саміт у Будапешті. Ця ініціатива має на меті не лише відновити діяльність четвірки, а й прокласти шлях для її розширення, створюючи потужніший регіональний блок у Європі.

Вишеградська група, заснована в 1991 році, спочатку мала на меті просувати інтереси чотирьох центральноєвропейських країн — Угорщини, Польщі, Словаччини та Чехії — у межах Європейського Союзу. Однак останніми роками її політична вага була підірвана внутрішніми розбіжностями, зокрема через різні підходи до зовнішньої політики та відносин з Росією.

За задумом Петера Мадяра, розширений формат V4, що включатиме додаткові країни, може стати більш впливовим гравцем на дипломатичній арені ЄС. Це дозволить посилити співпрацю та спільні інтереси країн Центральної та Східної Європи, сприяючи зміцненню їхніх позицій на континенті, як зазначено в матеріалах Politico та Укрінформ.

«Я особисто готовий до того, щоб ми розширили цю вишеградську співпрацю й на інші країни», — заявив Петер Мадяр, підкреслюючи своє прагнення до більшої інтеграції.

Дональд Туск висловив свою радість щодо відновлення діалогу: «Я буду більш ніж радий цьому... Я багато-багато років чекав на цей момент».

Ініціатива Петера Мадяра щодо відродження та розширення Вишеградської групи відкриває нові можливості для регіональної співпраці та посилення спільного голосу Центральної Європи в ЄС. Цей крок може стати прецедентом для глибшої інтеграції та формування міцного геополітичного альянсу, який буде впливати на майбутнє всього континенту.