Припинення вогню та нафтові угоди: США та Іран досягають історичної домовленості

Напруженість у Перській затоці тривалий час була джерелом занепокоєння для світової спільноти. Ормузька протока, ключовий водний шлях для транспортування нафти, залишалася потенційною зоною конфлікту. В останні місяці мобілізація американських військ у регіоні лише посилювала ці побоювання, сигналізуючи про можливу ескалацію. У цих умовах адміністрація Білого дому активно шукала шляхи деескалації, розглядаючи як військовий тиск, так і дипломатичні рішення.

На сцену виходять ключові гравці. Президент США Дональд Трамп, відомий своїм нетрадиційним підходом до зовнішньої політики, опинився перед вибором між жорстким протистоянням та мирним врегулюванням. Водночас, Іран, який переживає економічну кризу через міжнародні санкції, прагнув послаблення тиску. Посередники з різних країн, зокрема з Пакистану, активно працювали за лаштунками, щоб звести сторони до спільного знаменника. Серед них був і начальник штабу армії Пакистану Асім Мунір, який провів ключові переговори в Тегерані.

Переломним моментом стало оголошення про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння. Ця попередня угода передбачає 60-денне перемир'я, протягом якого Ормузька протока має бути відкрита для вільного проходу суден. Іран зобов'язується знешкодити міни, розміщені в протоці, а США, у відповідь, обіцяють скасувати блокаду іранських портів та надати деякі винятки з санкцій, що дозволить Тегерану вільно продавати нафту. Цей крок, як визнають американські чиновники, принесе відчутну вигоду іранській економіці, одночасно полегшивши ситуацію на світовому ринку нафти.

Проєкт угоди також включає зобов'язання Ірану ніколи не створювати ядерну зброю, а також вести переговори щодо призупинення своєї програми збагачення урану та ліквідації запасів високозбагаченого урану. За інформацією джерел, Іран через посередників вже надав усні зобов'язання щодо обсягу поступок. Це демонструє готовність Тегерана до діалогу, хоча й з певними умовами. Сполучені Штати, зі свого боку, готові обговорювати скасування санкцій та розморожування іранських коштів протягом 60-денного періоду. Проте, ці кроки будуть реалізовані лише в межах остаточної угоди, виконання якої потребуватиме верифікації.

Одним із найсуперечливіших пунктів угоди стало положення про те, що війна між Ізраїлем та "Хезболлою" в Лівані має закінчитися. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу висловив занепокоєння під час телефонної розмови з Трампом 23 травня. Однак, американські чиновники запевнили, що це не буде "одностороннє перемир'я", і Ізраїль матиме право вжити заходів у разі спроб "Хезболли" переозброїтися або спровокувати напади.

Наразі Білий дім сподівається, що останні розбіжності будуть вирішені найближчим часом, і про угоду вдасться оголосити вже 24 травня. Важливо, що американські війська, мобілізовані в регіоні, залишатимуться там протягом 60-денного періоду і будуть виведені лише в разі досягнення остаточної угоди. Ця умова підкреслює обережність американської сторони та готовність до швидкої реакції, якщо Іран несерйозно поставиться до ядерних переговорів. США вважають, що економічна криза в Ірані є важливим стимулом для укладення повної угоди, яка дозволить зняти санкції та розморозити кошти.

Головний принцип угоди, сформульований американською стороною, звучить як "полегшення санкцій в обмін на виконання зобов'язань". Цей підхід віддзеркалює позицію США, що реальні поступки Ірану мають передувати повному зняттю обмежень. Водночас, президент Трамп обговорив потенційну угоду з лідерами арабських та мусульманських країн, включаючи президента ОАЕ Мохаммеда бін Заїда, а також лідерів Саудівської Аравії, Катару, Єгипту, Туреччини та Пакистану, які підтримали цей мирний план.

Напередодні можливого оголошення угоди, президент Трамп вагався між продовженням тиску на Іран та дипломатичним вирішенням. Однак, згідно з джерелами, він схилився до дипломатичного варіанту, що свідчить про його стратегічні розрахунки щодо інтересів США та світової економіки. За даними Axios, угода може не протриматися й повних 60 днів, якщо США вважатимуть, що Іран несерйозно ставиться до ядерних переговорів. Якщо вимоги Трампа щодо іранської ядерної програми будуть виконані, президент США готовий докласти максимум зусиль, щоб налагодити відносини з Іраном і надати країні можливість реалізувати її економічний потенціал.

"Буде цікаво подивитися, наскільки далеко Іран справді готовий зайти, але якщо він здатний і хоче змінити свій курс, наступний етап змусить його прийняти кілька критично важливих рішень щодо того, якою країною він хоче бути", — зазначив американський чиновник, підкреслюючи важливість стратегічного вибору Тегерана.

Щодо занепокоєнь Ізраїлю стосовно "Хезболли", американський чиновник додав, звертаючись до прізвиська прем'єр-міністра: "У Бібі свої внутрішні міркування, але Трамп має думати про інтереси США і світової економіки".

Потенційна угода між США та Іраном є кроком до деескалації напруги в регіоні та може стати вирішальним моментом для майбутнього мирного співіснування. Відкриття Ормузької протоки та відновлення нафтового експорту мають значний вплив на світову економіку, тоді як обмеження ядерної програми Ірану залишається ключовим завданням. Успіх цієї ініціативи залежатиме від готовності обох сторін до компромісів та відданості довгостроковому миру, формуючи нову главу в складних відносинах між Вашингтоном та Тегераном.