Несподіваний маневр: Британія та Франція заблокували життєво важливий план НАТО

План, висунутий Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, був амбітним: зобов’язати країни-члени виділяти фіксований відсоток ВВП на військову підтримку України. Рютте пропонував встановити нижній поріг фінансування – 0.25% від ВВП кожної країни, сподіваючись офіційно затвердити цей план на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.

Проте ініціатива не знайшла достатньої підтримки серед усіх членів. На жаль, цього тижня Марк Рютте був змушений визнати перед журналістами, що пропозиція не буде винесена на голосування через відсутність абсолютної одностайності, необхідної для ухвалення рішень в НАТО.

За даними видання The Telegraph, головними противниками ідеї стали Велика Британія, Франція, а також Іспанія, Італія та Канада. Ці країни виступили проти обов'язкових відрахувань, незважаючи на те, що щонайменше сім держав-членів, включаючи Нідерланди, Польщу, країни Балтії та Скандинавії, підтримали ідею, адже вже стабільно перевершували запропоновану планку в 0.25% ВВП.

Ця ситуація викликала гостру критику з боку менших країн, які несуть значне фінансове навантаження. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон напередодні міністерської зустрічі НАТО висловив своє незадоволення, зазначивши, що він хотів би, щоб країни, які "так неймовірно красиво й піднесено говорять про Україну, нарешті підкріпили свої слова реальними грошима".

Особливі скарги європейських союзників були спрямовані проти Франції, Іспанії, Італії та Канади, які хронічно відстають за обсягами допомоги. Проте, і для Великої Британії, яка довгі роки позиціонувала себе як один із найбільш безкомпромісних союзників України, цей крок став серйозним репутаційним викликом. Незважаючи на те, що Лондон залишається третім за величиною донором після США та Німеччини, його внесок становить близько 0.1% ВВП, що трохи менше за запропоновані 0.25%.

На додаток до ситуації з НАТО, офіційний Лондон раніше потрапив під шквал критики за пом'якшення санкцій проти російської нафти та газу. Уряд підписав тимчасові винятки, дозволяючи купувати авіаційне паливо та дизель, виготовлені з російської сировини в третіх країнах, аргументуючи це складнощами логістики через кризу на Близькому Сході. Це рішення ще більше вплинуло на міжнародну репутацію Великої Британії, яка прагне зберегти своє лідерство у підтримці України.

Ця ініціатива Рютте була спробою вирішити проблему нерівномірного розподілу тягаря підтримки України всередині Альянсу. Офіційні дані Кільського інституту світової економіки неодноразово підкреслювали, що лише кілька країн стабільно перетинають планку в 0.25% ВВП, що свідчить про необхідність більш справедливого розподілу обов'язків. Відмова від плану підкреслює глибокі розбіжності між членами НАТО щодо фінансових зобов'язань перед Києвом.

Раніше Євросоюз також відклав надання кредиту для України, який президент Зеленський назвав "киснем для армії". Ці події відбулися на тлі запровадження Євросоюзом санкцій за викрадення та ідеологічну обробку українських дітей, що свідчить про багатогранність викликів, пов'язаних з підтримкою України на міжнародній арені.

Як пише The Telegraph, Марк Рютте сподівався офіційно затвердити цей план на майбутньому саміті НАТО в Анкарі, проте цього тижня був змушений визнати перед журналістами, що пропозиція не отримала достатньої підтримки і не буде винесена на голосування.

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зазначив: "Я дуже хотів би, щоб країни, які так неймовірно красиво й піднесено говорять про Україну, нарешті підкріпили свої слова реальними грошима".

Ця історія є нагадуванням про те, що міжнародна політика часто буває складною та багатогранною, а благі наміри не завжди призводять до бажаних результатів. Майбутній саміт НАТО в Анкарі покаже, чи зможуть країни Альянсу знайти компроміс і продемонструвати єдину позицію у підтримці України.