Українська система РЕБ Lima: як вона «відправляє» ракети РФ до Перу

На початку 2022 року, коли російські крилаті ракети почали активно атакувати Україну, інженери компанії Cascade Systems взялися за розробку нової системи радіоелектронної боротьби — Lima. Це був довготривалий експеримент, що вимагав інвестицій понад 2 мільйони доларів власних коштів розробників, аби переконати владу країни та військових у ефективності їхньої ідеї.

Ключовою фігурою у цьому проєкті був розробник з позивним «Алхімік», який з командою жив у лабораторії, долаючи численні виклики. Його віра в ідею була непохитною, попри те, що державні контракти компанія почала отримувати лише наприкінці минулого року. Принцип роботи Lima базувався на втручанні в супутникові навігаційні системи російської зброї, що відрізняло її від традиційної ППО, яка фізично знищує цілі.

Переломний момент настав у липні 2024 року, коли військові почали використовувати Lima для протидії російським дронам і ракетам. Система не знищувала цілі буквально, а глушила та змінювала сигнали супутникової навігації, змушуючи ворожу зброю відхилятися від курсу або втрачати точність. З жовтня 2025 року комплекси Lima вже залучили до захисту цивільної інфраструктури, що стало важливим кроком у забезпеченні безпеки населення.

Проте вже на початку 2025 року виявилося, що російські війська почали використовувати модернізовані антени «Комета» зі покращеним захистом від глушіння, через що старіші версії Lima втратили ефективність. Це стало новим викликом для українських інженерів. «Ось тоді й почалося справжнє життя. Ми жили в нашій лабораторії, намагаючись зламати нові російські антени», — зазначав «Алхімік».

Команда «Алхіміка» не відступила. За три місяці вони створили нову модифікацію — Lima Quant, яка успішно протидіяла оновленим російським системам захисту. Вона поєднала класичний спуфінг та нові високочастотні сигнали, повністю дезорієнтуючи «Комету». Українські військові тепер можуть використовувати Lima для впливу на зброю, що використовує супутникову навігацію, зокрема ГЛОНАСС, та навіть на плануючі авіабомби.

Сьогодні українські фахівці продовжують постійно оновлювати систему Lima, аналізуючи характеристики російської зброї та надаючи рекомендації Генеральному штабу щодо її розміщення. Завдяки цьому система вже вплинула на понад 20 500 дронів Shahed та десятки крилатих і балістичних ракет за останні 18 місяців, а військовим передано понад 400 таких установок.

Система Lima вирізняється своєю вартістю та масштабованістю. Одна така установка коштує близько 58 тисяч євро (до 3 мільйонів гривень), тоді як для захисту великого міста може знадобитися від 30 до 100 одиниць, що становить приблизно 5 мільйонів євро. За словами розробників, ця сума співмірна з ціною однієї ракети Patriot PAC-3.

Видання Politico підкреслює, що Lima створює потужні перешкоди та здатна підміняти координати, змушуючи ворожі ракети та безпілотники відхилятися від курсу. Навіть невелике відхилення від цілі, на десятки метрів, може суттєво знизити ефективність удару. Завдяки цій технології система може «відправляти» російські ракети так далеко, що вони «думають», ніби перебувають у Перу.

«Коли Lima увімкнена, вони роблять відхилення ракети ще більшим. Окрім простого придушення навігації, ми використовуємо спуфінг і підміну координат на кілька кілометрів. Ми можемо змусити їхні ракети падати в полях замість ураження цілей», — розповів розробник системи з позивним «Алхімік».

Максим Скорецький, начальник управління радіоелектронної боротьби Сухопутних військ України, зазначив: «Навіть якщо авіабомба відхилиться від своєї цілі приблизно на 20 метрів, це вже означає, що ціль продовжуватиме існувати. Чи влучать російські балістичні ракети в бажану ціль, коли Lima увімкнена? Я б сказав, що це малоймовірно».

Історія Lima є яскравим прикладом інноваційного духу українських інженерів, які в умовах війни створюють унікальні технології. Це технологічне протистояння продовжується, адже Україна постійно вдосконалює свої системи, відповідаючи на нові виклики та зберігаючи інфраструктуру та життя людей, використовуючи нестандартні підходи.