Небо Балтії: як дрони змінюють підходи до цивільного захисту в Європі?

Останніми тижнями на східному фланзі НАТО посилилася тривога через масштаби російських атак дронами. Дедалі частіше безпілотники з районів бойових дій залітають у повітряний простір країн ЄС, і це змушує країни Балтії активно шукати способи захисту.

Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості, підтвердив, що представники балтійських компаній звернулися до українських виробників оборонної продукції та фахівців із цивільного захисту. Метою обговорень стала можливість закупівлі бомбосховищ.

Одним із каталізаторів цієї ситуації став інцидент у Литві, коли президента та прем'єр-міністра країни було евакуйовано до підземних укриттів після порушення повітряного простору дроном поблизу кордону з Білоруссю. Цей випадок показав, наскільки непередбачуваною є загроза.

Юрій Риженков, генеральний директор української компанії «Метінвест», заявив, що його фірма провела переговори з урядами країн Балтії щодо будівництва укриттів для захисту від потенційних атак дронів. Він наголосив, що «будівництво бомбосховища під силу кожному, але цінність полягає у тактичних знаннях».

Масштабні повітряні атаки Росії по Україні використовуючи сотні іранських дронів «Шахед», балістичні та крилаті ракети, сформували об'ємний досвід в українських фахівців. Саме цей досвід тепер є ключовим для країн Балтії.

Незважаючи на те, що міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про готовність країни до можливих атак, а МЗС Литви підтвердили цінність українського досвіду для посилення цивільного захисту, переговори щодо бомбосховищ тривають. Це свідчить про глибоке розуміння потенційних ризиків та необхідність діяти проактивно.

Ситуація посилилася після серії випадків із дронами над Естонією, Латвією та Литвою, які, як вважається, пов'язані з російськими системами радіоелектронної боротьби. У відповідь на це, Москва почала звинувачувати ці держави у нібито допомозі Україні для атак на територію Росії через їхній повітряний простір. Раніше Politico повідомляло, що Росія намагається перетворити інциденти з бойовими дронами на політичну кризу між Україною та її союзниками. Ці спроби наразі не увінчалися успіхом.

Страх перед російськими атаками дронами та можливість обмеженого вторгнення, що може перевантажити оборону в перші години конфлікту, підкреслює вразливість країн Балтії. Через невелику територію та щільне населення, наслідки масштабного нападу можуть бути особливо серйозними. Цьому питанню буде присвячено зустріч президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса з лідерами країн Балтії в Литві 26 травня.

«Так, це правда. Це невеликі країни, і вони шукають найкращі способи захиститися у разі можливої російської агресії, щоб уберегти своїх людей», — зазначив Ігор Федірко, коментуючи дізналось Politico.

«Ми знаємо, що країни Балтії мають механізми для евакуації, тому вони добре підготовлені. Але там також розуміють, що перші години можливої агресії будуть дуже небезпечними», — наголосив Ігор Федірко.

Потреба у надійних бомбосховищах у країнах Балтії стає новою реальністю, яка вимагає адаптації та швидких рішень. Український досвід у цій сфері є ключовим, демонструючи, що співпраця та обмін знаннями є найефективнішим шляхом для забезпечення безпеки в умовах гібридних загроз.