Небезпечний сценарій: чи скористається РФ Білоруссю для ударів по Україні?

Ситуація загострилася 26 травня, коли генерал-лейтенант Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович публічно заявив про 116 спроб українських дронів перетнути міжнародний кордон з Білоруссю за останній тиждень. Вольфович стверджував, що деякі з цих перетинів були навмисними спробами атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.

Ці гучні заяви пролунали на тлі попереджень українських посадовців, які неодноразово наголошували, що Росія посилює тиск на Білорусь. Метою тиску може бути або залучення Білорусі до операцій проти України, або до дій проти неназваної держави НАТО. Така синхронність у риториці Мінська та попередженнях Києва не залишилася непоміченою.

Інститут вивчення війни (ISW) не підтвердив жодного нарощування білоруських сил на кордоні, що було б достатнім для повномасштабного наземного вторгнення. Аналітики також зазначили, що Росія не має необхідних резервів для підтримки білоруських військ у разі такого вторгнення. Це свідчить про те, що плани Кремля можуть бути іншими.

Замість прямого наземного вторгнення, Росія може використати заяви про нібито присутність українських безпілотників у білоруському повітряному просторі як привід для здійснення «ударів у відповідь» по Україні, але вже з території Білорусі. Цей сценарій дозволив би російським дронам атакувати цілі, які наразі важко уразити з території Росії з достатньою точністю та корисним навантаженням.

Зокрема, використання білоруської території дало б змогу Росії здійснювати безперервні удари дронами по наземних лініях зв'язку у західній та північно-західній Україні. Такі дії спрямовані на пошкодження ключових маршрутів постачання з Польщі до України, зокрема автомагістралі М-06, що проходить через західні українські області, та залізничних сполучень. Українські чиновники вже зафіксували приклад подібної атаки: 22 грудня 2025 року російський оператор, що базувався в Білорусі, завдав удару FPV-безпілотником по українському вантажному потягу біля Коростеня, за 50 кілометрів на південь від білоруського кордону.

Державна прикордонна служба України назвала заяви Вольфовича абсурдними, вважаючи їх спробою Мінська перекласти відповідальність на Україну та створити потрібну інформаційну картинку. Речник ДПСУ Андрій Демченко поставив риторичне питання, скільки білорусам довелося мовчати про такі "провокації", перш ніж публічно про них заявити.

Експерти припускають, що Росія, створюючи подібний інформаційний фон, намагається сформувати умови для подальшого використання Білорусі у власних військових цілях. Це включає удари по стратегічно важливих лініях зв’язку в тилу західної України, які наразі російські дрони не можуть легко вразити з високою точністю.

Військові аналітики застерігають, що хоча повномасштабний наступ з Білорусі наразі малоймовірний, Кремль може використовувати цю країну для провокацій та відволікання українських сил. Це створює додатковий тиск на північні кордони України, змушуючи розпорошувати оборонні ресурси.

«Білорусь навряд чи розпочне наземне вторгнення проти України. ISW незалежно не спостерігала і не підтверджувала жодного нарощування білоруських сил на білорусько-українському кордоні, яке було б достатнім для наземного вторгнення. Росії також бракує резервів, необхідних для підтримки білоруських військ у разі наземного вторгнення в Україну», – йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Олександр Лукашенко назвав «балачками» слова президента України про новий наступ Росії з півночі, заявивши, що Білорусь відреагує лише у разі вторгнення з боку України, передає Главред.

Таким чином, дії Білорусі під керівництвом Олександра Лукашенка та інформаційні операції Кремля свідчать про створення умов для потенційної ескалації, яка може стосуватися нанесення ударів по західних областях України. Це вимагає пильної уваги та посилення оборонних заходів на північних кордонах, попри низьку ймовірність наземного вторгнення.