Мадяр Рютте: Угорщина не надаватиме зброю Україні, але прагне бути партнером НАТО

На тлі гострих дебатів про підтримку України, Петер Мадяр прибув до Брюсселя для зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Ця розмова мала визначити не лише майбутнє двосторонніх відносин, а й вплинути на загальну динаміку всередині військово-оборонного союзу. Угорщина, що останнім часом викликала питання у своїх партнерів, шукала шляхи відновлення довіри, водночас дотримуючись своєї принципової позиції щодо ненадання військової допомоги Києву.

Зустріч пройшла в атмосфері відкритого діалогу, де Мадяр чітко окреслив бачення Будапешта. Він наголосив, що Угорщина, незважаючи на свою тверду відмову відправляти зброю, залишатиметься прогнозованим і надійним членом НАТО. Його слова про участь угорського контингенту в миротворчій місії в Косово, де він демонструє високі результати, були покликані підкреслити відданість країни колективній безпеці.

Однак ключовим моментом, що привернув увагу, стала безапеляційна заява угорського прем'єра про те, що країна не постачатиме зброю чи військову техніку для участі у російсько-українській війні. Ця позиція, опублікована ним на власній сторінці у Facebook, підтвердила незмінність курсу, якого дотримуються в Будапешті з початку конфлікту.

Зі свого боку, Марк Рютте поінформував угорського лідера про підготовку до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 7-8 липня в Анкарі. Також сторонами обговорено загострення міжнародного конфлікту в акваторії Ормузької протоки. Ці теми висвітлили ширший контекст міжнародної безпеки, на тлі якого Угорщина намагається вибудувати свою стратегію.

Також порушувалося питання можливої особистої зустрічі між Петером Мадяром та президентом України Володимиром Зеленським. За словами угорської сторони, така зустріч залежить від виконання Києвом вимог Будапешта щодо врегулювання ситуації з угорською меншиною в Україні. Мадяр наполягає, що без вирішення цього питання повноцінний діалог між країнами неможливий, адже на Закарпатті проживає близько ста тисяч угорців, які, на його думку, роками позбавлені елементарних прав.

У відповідь, Міністерство закордонних справ України зазначило, що Київ прагне нового етапу у відносинах з Угорщиною, що ґрунтуватиметься на взаємній довірі та співпраці. Україна приділяє серйозну увагу забезпеченню прав національних меншин і має намір гарантувати їх відповідно до європейських стандартів, усвідомлюючи важливість цього питання для Будапешта. Андрій Сибіга зазначав, що для цього є необхідні передумови та політичний імпульс.

Питання прав угорської меншини в Україні давно є каменем спотикання у відносинах між двома країнами, що впливає на євроінтеграційні процеси Києва. Будапешт неодноразово використовував це як важіль тиску, висуваючи вимоги щодо мовних та освітніх прав для угорців Закарпаття. Ця ситуація створює додаткові виклики для України на шляху до Європейського Союзу, оскільки Угорщина є однією з країн-членів, що мають право вето на рішення щодо розширення.

Позиція Угорщини щодо ненадання військової допомоги Україні відрізняється від політики більшості країн НАТО та ЄС, які активно підтримують Київ у боротьбі. Це зумовлює певну ізоляцію країни всередині Альянсу та Європейського Союзу, створюючи напругу у відносинах з партнерами. Прагнення Угорщини відновити статус «надійного партнера» НАТО, не змінюючи при цьому своєї позиції щодо України, свідчить про складні дипломатичні маневри Будапешта на міжнародній арені.

«Я повідомив генеральному секретареві, що Угорщина не надсилатиме ні зброю, ні військову техніку на російсько-українську війну», – заявив Петер Мадяр, публікуючи заяву на своїй сторінці у Facebook.

Україна також хоче почати новий етап у відносинах з Угорщиною, який ґрунтуватиметься на взаємній довірі та співпраці, для цього наразі є необхідні передумови та політичний імпульс, пояснював Андрій Сибіга.

Попри всі нюанси, взаємодія між Угорщиною та НАТО, а також перспективи діалогу з Україною, ілюструють складність сучасної геополітики. Майбутній саміт НАТО та можливі переговори на високому рівні стануть наступними кроками у цьому делікатному балансуванні, які визначатимуть вектор відносин на роки вперед.