Колишня народна депутатка Повалій отримала 12 років тюрми та конфіскацію майна

Після подій Революції Гідності, Таїсія Повалій, яка у 2012 році стала народною депутаткою від «Партії регіонів», залишила Україну та переїхала до Російської Федерації. Там вона продовжила свою творчу діяльність, і у 2023 році отримала російське громадянство.

Прокурори Вінницької обласної прокуратури представили суду докази системної підтримки державою-агресором. Зокрема, вона брала участь у пропагандистських заходах, виправдовувала збройну агресію проти України, а також поширювала антиукраїнські наративи.

У 2024 році Вищий антикорупційний суд виніс рішення про стягнення в дохід держави низки активів Повалій. Серед них виявилися земельні ділянки та об'єкти нерухомості на Київщині, транспортні засоби, зброя, а також майнові права на дев'ять музичних творів.

У лютому 2024 року Служба безпеки України заочно оголосила Повалій підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: заклики до війни, виправдовування агресії та колабораціонізм. У лютому 2025 року Офіс Генпрокурора повідомив, що Повалій судитимуть за колабораціонізм та виправдання дій армії РФ.

28 травня Вінницький міський суд заочно засудив Таїсію Повалій до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Їй також заборонили обіймати певні посади строком на 15 років. Майнові права на її дев’ять музичних творів були офіційно передані у власність держави Україна у 2025 році.

За даними слідства, співачка виступала на концертах на підтримку так званої «СВО», брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, і регулярно з’являлася в російських пропагандистських медіа.

Раніше, у січні 2024 року, за матеріалами Служби безпеки України, Повалій заочно оголосили підозру. Їй загрожувало до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Прокурори Вінницької обласної прокуратури в суді довели, що Повалій після 2014 року залишила Україну та переїхала до РФ, де почала системно підтримувати державу-агресора, – повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Цей вирок є свідченням невідворотності покарання за співпрацю з агресором та колабораційну діяльність, залишаючи яскравий слід в історії української культури та юриспруденції.