Іран замахнувся не лише на нафту: під загрозою світовий інтернет

Іран, який намагається встановити контроль над Ормузькою протокою, щоб впливати на світову торгівлю нафтою, не збирається обмежуватися лише вуглеводнями. Тегеран дедалі активніше цікавиться контейнеровозами, балкерами, суднами з продовольством, а тепер - і підводними інтернет-кабелями, що проходять через Перську затоку.

Як передає "Хвиля", про це у своєму відео розповів американський геополітичний аналітик Пітер Зейхан на каналі Zeihan on Geopolitics.

За словами аналітика, Іран уже заявляє, що міг би стягувати плату за транзит будь-яких даних, що проходять у Перську затоку і з неї. А це не дрібниця. Підводні кабелі переносять колосальні обсяги інформації: один трансокеанський кабель здатний пропускати більше даних, ніж усі телефонні системи світу разом узяті ще 25 років тому.

Зейхан нагадав, як узагалі влаштований інтернет. Щоб лист чи будь-який пакет даних потрапив з одного кінця планети на інший, його потрібно якось переправити через океан. Стільникового сигналу для цього не вистачає, тож залишається два шляхи: супутник на кшталт Starlink або підводний кабель, що з'єднує континенти.

У найвразливішому становищі - арабські країни на західному березі затоки: Кувейт, Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ та Оман. Аналітик зауважив, що ці держави одна одну недолюблюють, а подеколи й відверто ненавидять. Тому вони намагаються не прив'язувати власну інфраструктуру до сусідів.

Через це, наприклад, ОАЕ не мають кабелю, який ішов би суходолом через Саудівську Аравію далі до Йорданії, Ізраїлю і Європи. Єдиний вихід для них - підводний кабель, що тягнеться в Перську затоку через Ормузьку протоку. Те саме стосується Кувейту, Катару і Бахрейну. За оцінкою Зейхана, ОАЕ - доволі добре керована країна, та навіть вона повністю беззахисна перед таким шантажем.

Головна проблема в тому, що такі кабелі неможливо ані захистити, ані сховати. "Будь-хто, хто вирішить, що хоче їх перерізати, справді може зробити це за один день", - сказав Зейхан.

Аналітик переконаний, що ситуація в Ормузькій протоці - лише попередній начерк майбутнього. Система передачі даних, до якої всі звикли і яку не сприймають як щось глобальне, насправді є однією з найбільш гіперглобалізованих ланок фізичної інфраструктури на планеті. "Зараз в Ормузькій протоці ми бачимо проблиск того, що буде далі, коли передача даних, що залежить від фізичних з'єднань, перестане бути життєздатною", - зазначив він.

Залишаються тільки супутники. Але й тут не все просто: Starlink уже налічує тисячі апаратів на орбіті - більше, ніж усі інші супутники разом узяті. На думку Зейхана, така модель теж не є стійкою, а понад те - відкриває окрему велику дискусію про суверенітет у космосі та здатність захищати подібні мережі.