Непокоєння зростає: Білорусь стає складовою воєнної машини РФ у війні проти України

На початку 2022 року, коли російські війська здійснили повномасштабне вторгнення в Україну, Білорусь функціонувала як плацдарм для цього наступу, зокрема на Київ. Після провалу початкових військових планів саме на білоруській території відбулися перші переговори між Україною та Росією. Цей етап ознаменував посилення залежності самопроголошеного президента Олександра Лукашенка від політичної та економічної підтримки Москви.

З часом Білорусь почала відігравати ключову роль у підтримці російських військових зусиль, навіть не направляючи своїх солдатів на лінію фронту. Білоруські підприємства активно виробляють компоненти, такі як мікрочіпи, електронні та оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки, що використовуються для транспортування балістичних ракет.

Особливо яскравим прикладом такої інтеграції стала російська міжконтинентальна балістична ракета «Орешник», запущена 24 травня, уламки якої містили деталі білоруського виробництва. Це свідчить про глибоку інтеграцію білоруської промисловості у російський військово-промисловий комплекс.

Паралельно з виробничою підтримкою, Мінськ також надає тренувальні полігони для російських військовослужбовців, проводить спільні військові навчання та лікує поранених російських солдатів у своїх шпиталях. Розміщення російської тактичної ядерної зброї на білоруській території також посилило тривогу щодо ролі країни у регіональній безпеці.

За оцінками групи BELPOL, яка виступає проти режиму Лукашенка, до військової машини Кремля інтегровано понад 500 білоруських промислових підприємств. Вони займаються виробництвом зброї, ремонтом військової техніки та логістичним забезпеченням. Голова BELPOL, Володимир Жигар, стверджує, що режим Лукашенка серйозно залучений у війну та допомагає Росії всіма можливими способами, що змушує Україну утримувати значні сили на кордоні з Білоруссю.

Хоча збройні сили Білорусі налічують 48 600 військовослужбовців і можуть мобілізувати до 290 000 осіб, військовий аналітик Олександр Алесін з Мінська зазначає, що білоруська армія непридатна для наступальних дій. Він стверджує, що для успішної атаки з території Білорусі знадобилося б мобілізувати до 500 000 військовослужбовців, що є малоймовірним з огляду на економічні та логістичні виклики, а також посилену оборону України на північному кордоні. Лукашенко, ймовірно, буде уникати прямої участі у бойових діях, зосереджуючись на отриманні економічної вигоди від військової підтримки Росії.

Після того, як Білорусь надала свою територію для російського вторгнення у 2022 році, українська влада застерігає, що ця ситуація може повторитися. Хоча білоруські війська не брали прямої участі в російській агресії, Мінськ прийняв російську ядерну зброю та виробляє компоненти для російської військової промисловості.

Військовий аналітик Олександр Алесін вважає, що Лукашенко прагне уникнути прямої конфронтації, водночас отримуючи вигоду від війни. За його словами, навіть з невеликими силами українці здатні ефективно оборонятися, що зробило б повномасштабний наступ з білоруської території вкрай затратним і малоймовірним. Згідно з повідомленням Associated Press, військове співробітництво між Москвою та Мінськом викликає дедалі більше занепокоєння у союзників України.

«Режим Лукашенка досить серйозно залучений у війну. Лукашенко допомагає Росії всіма можливими способами», – заявив голова BELPOL Володимир Жигар.

«Білорусь не має військового суверенітету, і щойно Москва вважатиме це необхідним для своєї стратегії, вона, природно, використає Білорусь як стартовий майданчик для нового вторгнення в Україну або якогось збройного конфлікту з країнами НАТО», – зазначив Володимир Жигар.

Не дивлячись на обмежені наступальні можливості білоруської армії, постійна інтеграція Білорусі в російську військову машину надає Москві стратегічну перевагу та утримує Україну в напрузі. Майбутнє взаємовідносин Києва та Мінська залишається невизначеним, але чітко показує, як Білорусь продовжує залишатися інструментом у руках Кремля.