Неочікуваний поворот: Польща підтримує виключення українців призовного віку з-під захисту ЄС

На початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, Європейський Союз запровадив механізм тимчасового захисту, надаючи українцям широкий спектр прав: проживання, працевлаштування, медичне обслуговування та соціальну підтримку. Це був жест солідарності, що дозволив мільйонам українців знайти притулок в умовах війни. Проте, як зазначають, цей інструмент, створений як виняткова короткострокова реакція, не може залишатися незмінним, попри неодноразові подовження його дії, наразі до 4 березня 2027 року.

З часом виникли питання щодо його застосовності до всіх категорій біженців, особливо до українських чоловіків призовного віку. Польща, яка прийняла понад 960 тисяч українців і посідає друге місце за їх кількістю після Німеччини, активно надсилає до Брюсселя сигнали про необхідність змін. Її вплив у цих обговореннях значний, і думка Варшави може стати вирішальною.

Центральним моментом у цих дискусіях є пропозиція обмежити доступ до тимчасового захисту в ЄС для українських чоловіків призовного віку. На думку Варшави, немає підстав надавати такий захист тим, хто, згідно з українським законодавством, не може легально виїхати з країни. Польські дипломати стверджують, що таке рішення не суперечить гуманітарним чи етичним принципам, оскільки воно лише прирівнює їхні права до загальних міграційних норм, що діють для інших іноземців.

Ця позиція також має підтримку української влади. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше заявляв, що держава стикається з нестачею людських ресурсів для комплектування війська, і така ситуація вже перетворюється на безпекову проблему. За його словами, після початку повномасштабної війни з України виїхали близько 8 мільйонів людей, серед яких приблизно чверть – чоловіки призовного віку. Обмеження пільг для цієї категорії могло б сприяти їхньому поверненню.

Окрім того, Варшава підтримує поступову відмову від спеціальних пільг для українських біженців та перехід до стандартних міграційних правил. Польща вже реалізувала рекомендовану Єврокомісією "перехідну стратегію" через запровадження карток CUKR, які дозволяють перейти зі статусу тимчасового захисту на трирічний дозвіл на проживання. Це означає, що українці поступово припиняють користуватися спеціальною "воєнною" підтримкою та переходять під дію загального міграційного законодавства.

Однак Польща категорично не підтримує інший сценарій обмежень, який базується на географічному принципі, тобто залежить від регіону походження біженця. Такий підхід, застосований, наприклад, Норвегією, яка виключила з автоматичного захисту людей з "відносно безпечних" Волинської, Закарпатської чи Львівської областей, Варшава вважає несправедливим, наголошуючи, що вся територія України перебуває під загрозою ракетних та дронових атак.

4 червня міністри внутрішніх справ країн ЄС планують обговорити можливі зміни у системі тимчасового захисту українських громадян. Після цього Єврокомісія має представити нову пропозицію щодо продовження дії механізму до 2028 року, ймовірно, із внесенням певних коректив. Ці зміни, якщо їх приймуть, стосуватимуться лише тих, хто звертатиметься за захистом у майбутньому.

Ілва Йоханссон, спеціальна представниця ЄС у справах українців, підтримує поступове згортання пільг, водночас наголошуючи, що Польща не залишає без уваги "вразливі групи", такі як люди з інвалідністю та вагітні. Вона також зазначила, що не вважає "цілком логічним", щоб чоловіки, які підлягають мобілізації, отримували захист у ЄС, але при цьому виключила сценарії примусових депортацій.

Польський дипломат, який побажав залишитися анонімним, заявив: «На нашу думку, немає жодних підстав для того, щоб особи, які не можуть законно залишати територію України, отримували тимчасовий захист у ЄС».

Також він додав, що таке рішення «було б добрим з огляду на відносини з владою України, яка підтримує ці обмеження, оскільки стикається із серйозним дефіцитом кадрів на фронті».

Наступні тижні стануть вирішальними для формування майбутнього українських біженців у Європі. Перед ЄС стоїть складне завдання — примирити гуманітарні зобов'язання з національними інтересами та потребами України. Як зазначив представник RMF FM, Польща вже давно спрямовує ці сигнали до Брюсселя, тому що багато країн вже зацікавлені в подібних змінах.