Неочікуваний поворот: Орбан особисто наказав затримати українських інкасаторів

Пізно ввечері 5 березня 2026 року два інкасаторські автомобілі "Ощадбанку" із сімома співробітниками були затримані в Угорщині. Вони перевозили кошти та цінні папери в рамках угоди з австрійським "Райффайзен Банком", здійснюючи плановий міжнародний рейс. Загальна сума вантажу складала понад 75 мільйонів доларів та 9 кілограмів золота. Затримання стало несподіванкою, адже такі перевезення відбуваються регулярно.

Угорська влада висунула підозри у відмиванні грошей, називаючи операцію "Українським золотим конвоєм". Серед затриманих, за їхніми словами, був генерал української спецслужби у відставці. Центральний банк Австрії висловив здивування, підкресливши, що перевезення готівки між країнами є стандартною банківською практикою. Однак, за даними журналістів, ці звинувачення були лише приводом.

Згодом з'ясувалося, що справжньою причиною рейду стало бажання тодішнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана помститися Україні за перебої з постачанням нафти через трубопровід "Дружба". Того ж дня, 5 березня, Орбан публічно заявив, що "переможе силою" і змусить українців відновити постачання, ще до того, як стало відомо про інцидент.

На початку березня від Державного секретаріату з нагляду за службами цивільної національної безпеки при Кабінеті міністрів надійшло рішення, згідно з яким рейд на автомобілі, що перевозять гроші, мав відбутися саме 5 березня. Кілька незалежних джерел підтвердили виданню, що операцію особисто наказав провести Орбан, і він постійно отримував оновлення про перебіг подій. Для проведення рейду було обрано антитерористичний підрозділ ТЕК, що, за словами джерел, мало на меті "ефектніший" політичний виступ.

Медіаімперія партії "Фідес" тоді підкріпила скандал зображеннями, згенерованими штучним інтелектом, демонструючи українських інкасаторів як затриманих злочинців. Орбан був переконаний, що Україна не дозволяє транзит російської нафти з політичних причин, а не через технічні пошкодження трубопроводу, і прагнув відповісти Києву силою.

Лише ввечері 6 березня Угорщина звільнила всіх сімох працівників "Ощадбанку". Гроші Україні повернули вже у травні. Після поразки "Фідес" на виборах ситуація змінилася: NAV (Податкове та митне управління) повернула конфісковане майно Україні, а прокуратура порушила провадження за фактом незаконного утримання. Чинний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Віктор Орбан має взяти на себе відповідальність за цей інцидент.

Розслідування угорського видання Telex виявило, що захоплення українських інкасаторів і коштів було особистим рішенням тодішнього прем'єра Віктора Орбана, і для цієї операції не було достатніх юридичних підстав. Цей інцидент став частиною ширшого контексту напружених політичних відносин між Україною та Угорщиною, що супроводжувалися взаємними звинуваченнями.

Політичні мотиви угорського уряду охоплювали не лише тиск на Україну щодо нафтопроводу "Дружба", але й спробу відвернути увагу від внутрішніх проблем, дискредитувавши українську сторону та її фінансові операції. Ситуацію ускладнювала позиція Угорщини щодо транзиту нафти, яка, за словами Орбана, блокувалася Україною з політичних, а не технічних причин.

"Ми переможемо, і ми переможемо силою. Силою ми змусимо українців відновити постачання нафти", – публічно заявив Віктор Орбан того ж 5 березня, ще до того, як стало відомо про інцидент.

"На початку березня від Державного секретаріату з нагляду за службами цивільної національної безпеки при Кабінеті міністрів надійшло рішення, згідно з яким рейд на автомобілі, що перевозять гроші, має відбутися 5 березня", – йдеться у відповіді, надісланій Telex Управлінням з питань захисту Конституції.

Історія затримання українських інкасаторів викриває складні взаємозв'язки між політичними амбіціями та міжнародними відносинами. Вона підкреслює, як державні рішення можуть впливати на долі окремих людей і мати довгострокові наслідки для репутації країни. На цьому тлі пошук відповідальності та з'ясування істини залишаються ключовими для відновлення довіри.