Пентагон відмовляє Німеччині в «Томагавках»: чи вдасться Європі замінити ЗРК?

Історія можливої відмови США від постачання Німеччині крилатих ракет «Томагавк» розгортається на тлі значної переоцінки американської присутності в Європі, як пише Politico. Вашингтон побоюється, що розміщення високоточних ракет може бути сприйняте Москвою як крок до ескалації, що потенційно може спровокувати відповідні дії.

Ця відмова фактично скасовує домовленості, досягнуті за адміністрації Джо Байдена, та залишає Берлін без озброєння, яке німецькі лідери вважають критично важливим для стримування. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомляє, що офіційний запит на придбання «Томагавків» був поданий півтора року тому, але відповіді досі немає.

Додатковою причиною є скорочення американських арсеналів: у перші тижні конфлікту США та Ізраїлю з Іраном, Вашингтон витратив тисячі «Томагавків» та ракет Patriot. Міністр оборони Піт Хеґсет визнав, що відновлення запасів може тривати «місяці та роки»

Канцлер Фрідріх Мерц зазначив, що США «самі не мають їх у достатній кількості». Це підкреслює реальні обмеження, з якими стикається Вашингтон, змушуючи переглядати свої оборонні зобов'язання перед союзниками.

Рішення щодо «Томагавків» є частиною ширшого перегляду американської присутності в Європі. США також оголосили про скорочення винищувачів, безпілотників та морських підрозділів у Європі та скасували розгортання 5000 військових у Німеччині. Це рішення, як пояснив представник Міноборони США, спрямоване на те, щоб союзники «взяли на себе основну відповідальність за звичайну оборону Європи»

Зараз Німеччина шукає альтернативи: від придбання готових систем у союзників до розробки власних аналогів. Однак оборонні планувальники визнають, що дрони та дешевші системи не зможуть повноцінно замінити «Томагавки», особливо в умовах, коли Росія розмістила ракети «Іскандер» у Калінінграді та «Орешник» у Білорусі.

Європа дедалі більше стикається з необхідністю розвивати власні оборонні можливості, особливо після зміни американської політики. Потенційне зменшення американської військової присутності та відмова від постачання ключових озброєнь підштовхує європейські країни до активного пошуку власних далекобійних систем.

Цей контекст також охоплює зростаючу увагу до українських бойових технологій, перевірених війною, як можливого джерела рішень для європейської оборони без США.

«Американці зараз самі не мають їх у достатній кількості», – заявив канцлер Фрідріх Мерц минулого місяця.

«Чесно кажучи, з огляду на нинішній стан світу, я не маю великих надій», – зізнався міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус про шанси отримати ракети.

Ситуація, що склалася, змушує Європу переосмислити свою оборонну стратегію та взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, шукаючи нові шляхи для забезпечення ефективного стримування. Цей період стане випробуванням для європейської єдності та здатності до самозабезпечення у сфері оборони.