Російський "аналог Starlink" втратив перший супутник: "Рассвет" згорів в атмосфері

Історія російського проєкту "Рассвет", розробленого приватною компанією "Бюро 1440", розпочалася з мети створити мережу супутникового інтернету на низькій навколоземній орбіті. Ця ініціатива мала на меті стати відповіддю на Starlink, ефективність якого була доведена під час війни в Україні, забезпечуючи стійкий зв'язок навіть у зоні бойових дій.

23 березня 2026 року відбувся запуск першої групи апаратів "Рассвет", де одним із них був "Об'єкт 4" (NORAD 68363). Однак, попри спільний старт, доля цього супутника виявилася іншою. На відміну від решти угруповання, які активно піднімалися на вищі орбіти, "Об'єкт 4" жодного разу не виконав маневрів для корекції висоти польоту.

Протягом трьох місяців спостережень, "Об'єкт 4" постійно втрачав свою орбіту через атмосферний опір. Ця несправність або втрата керування завадила йому приєднатися до інших 15 супутників, які успішно маневрували та почали набирати робочу висоту.

Кульмінація настала 6 червня, коли "Об'єкт 4" увійшов у щільні шари атмосфери і згорів. За даними журналіста та дослідника російської космічної програми Анатолія Зака, який відстежує російські космічні апарати через відкриті дані, це стало першою офіційно підтвердженою втратою в проєкті "Рассвет".

Наразі шість супутників продовжують набір робочої висоти, а ще вісім утримують свої орбіти, демонструючи нерівномірну функціональність угруповання. Попри цю втрату, російська програма, ймовірно, продовжить розгортання, з можливим наступним запуском супутників "Рассвет" 18 червня.

Хоча армія РФ намагалася перейти на "Рассвет" після блокування Starlink, масового підключення не відбулося. Військові кореспонденти зазначали, що російська технологія значно поступається американській: супутники вважаються повільними, нестабільними та не мають масових постачань.

Необхідність у власній системі супутникового зв'язку для Росії стала особливо актуальною, оскільки країна прагне створити незалежну від західних технологій систему, здатну підтримувати як цивільні, так і військові комунікації. Це зумовлено стратегічним значенням програми, яка має не лише комерційну, а й військову складову. Запуск супутників "Рассвет" супроводжувався незвичною секретністю. Ні "Роскосмос", ні Міністерство оборони Росії не зробили офіційних заяв про старт, попри численні свідчення очевидців про запуск ракети з космодрому Плесецьк.

Першим підтвердженням місії стало відео компанії "Бюро 1440", оприлюднене вже після виходу супутників на орбіту. Ця закритість підкреслює високу важливість проєкту для держави. За інформацією Defence Blog., несправність "Об'єкта 4" могла бути спричинена як виходом з ладу рухової установки, так і повною втратою керування апаратом.

Незважаючи на першу серйозну втрату одного із супутників, програма "Рассвет" свідчить про наміри Росії розвивати власну мережу супутникового зв'язку. Проте інцидент з "Об'єктом 4" підкреслює виклики та труднощі, з якими стикаються країни у створенні надійних альтернатив глобальним системам, таким як Starlink.