Відкриття першого кластера: Український шлях до ЄС набуває юридичних обрисів

На засіданні у Люксембурзі представники урядів 27 країн-членів ЄС та віцепрем'єр України Тарас Качка офіційно розпочали змістовну частину вступних переговорів. Хоча спочатку йшлося лише про перший кластер, це вже стало значним кроком уперед. Основна інтрига полягала в тому, чи відкриють додаткові п'ять кластерів у середині липня, як на цьому наполягали Київ, Брюссель і Берлін.

Відкриття кластера – це не просто церемонія, а й отримання від Ради Євросоюзу комплекту документів для переговорів, так званої переговорної позиції. У цьому документі ЄС встановлює бенчмарки – критерії, за виконання яких переговори вважатимуться завершеними. Україна вже отримала ці бенчмарки для першого кластера.

Спочатку Угорщина блокувала затвердження цих документів, і Києву передавали лише проєкт ("Draft common position"). Проте, після виборів та поразки попереднього угорського уряду, новий Кабінет міністрів погодився затвердити критерії, додавши лише пункт про виконання Україною плану дій щодо прав національних меншин. Таким чином, 15 червня бенчмарки стали офіційними та незмінними.

Після низки обговорень та переговорів, зокрема за участі президентів Єврокомісії та Європейської Ради, Польща, Франція та Німеччина заявили про спільні дії щодо відкриття кластерів для України. Польський держсекретар з європейських справ Ігнасій Нємчицький виступив із промовою від імені трьох держав, підтверджуючи цю згоду. Єврокомісарка Марта Кос висловила переконання, що решта п'яти кластерів буде відкрито до періоду літніх відпусток.

На рівні ЄС вже узгоджено дату 14 липня для відкриття п’яти інших кластерів. Хоча цієї дати ще немає в офіційному календарі Ради ЄС, її обговорювали європейські міністри. Цей день, ймовірно, стане ще одним "неймовірним вівторком" для України на шляху до Євросоюзу.

Тарас Качка під час виступу на засіданні підкреслив, що Україна не шукатиме полегшення вимог ЄС та зобов'язується виконати їх повністю, включно з питаннями верховенства права та протидії корупції. Він також зазначив, що Україна приймає право ЄС у нинішньому вигляді та зізнався, що виконання вимог ЄС триватиме й після 2027 року, прогнозуючи орієнтовним терміном 2028 рік. Цей реалістичний підхід показує серйозність намірів України щодо вступу до ЄС.

Принцип вето у питанні розширення ЄС залишається непохитним для держав-членів, що раніше створювало перешкоди для України. Проте останній розвиток подій продемонстрував здатність Євросоюзу знаходити компроміси, як це було у випадку з частковим обходом вето Орбана у грудні 2025 року, що відкрило неофіційні переговори з Україною. Це свідчить про гнучкість системи, здатної адаптуватися до політичних викликів.

Досвід України з Угорщиною у 2024 році, коли на вимогу Будапешта українській делегації довелося робити небажані заяви щодо 11 пунктів, демонструє важливість кожного юридичного зобов'язання. Лише після поразки попереднього угорського уряду Будапешт погодився змінити інтерпретацію цих пунктів, що зробило можливим подальший рух України до вступу. Цей історичний прецедент наголошує на ризиках та важливості кожного кроку на шляху до ЄС.

Тарас Качка, віцепрем’єр України, звертаючись до держав-членів ЄС, наголосив: "Україна не вимагає жодних спеціальних умов, перехідних заходів чи перехідних періодів щодо жодного розділу чи критерію в рамках Кластера 1 'Основи'. Ми зобов’язуємося досягти результату – але маємо очікування, що виконання буде супроводжуватися прогресом з боку ЄС".

Віцепрем'єр Качка також підкреслив: "Україна повністю реалізує переглянутий План дій, присвячений захисту прав осіб, що належать до національних меншин. Реалізація Плану дій охоплює всі зобов’язання, взяті Україною у вербальній ноті від 3 червня 2026 року № 61311/22-012-74688".

Щодо термінів вступу Тарас Качка зазначив: "На мою думку, середній час для виконання – близько двох років", назвавши орієнтовним терміном 2028 рік.

Відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС символізує, що Україна твердо стоїть на шляху європейської інтеграції, дотримуючись усіх вимог без жодних винятків. Ця проміжна перемога є важливим сигналом для партнерів, що заклики Києва до вступу є серйозними та обґрунтованими, обіцяючи майбутнє, в якому Україна стане повноправним членом європейської родини.