Крастєв: Україна має шанс заморозити війну, але це вікно закриється до зими

Війна в Україні триває вже п'ятий рік, і головне питання сьогодні не в тому, чи можлива тривала перемога однієї зі сторін, а в тому, чи готові Київ і його партнери скористатися рідкісним шансом заморозити бойові дії. Політолог Іван Крастєв вважає, що таке вікно існує, але воно зачиниться, якщо його прогавити.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у колонці Крастєва для Financial Times.

На думку автора, війну підживлює не лише ідея Володимира Путіна про тотальну перемогу. Європейські та американські сподівання на довговічний мир, досягнутий за столом переговорів, теж можуть виявитися ілюзією. Навіть якщо шанс на справжній мир мінімальний, втрачати нагоду бодай для відчутного перемир'я не варто.

Крастєв пише, що світ увійшов в епоху асиметрії, коли сила залежить не від розміру чи багатства держави. Він наводить тезу Надера Мусавізаде: "ми живемо в епоху асиметрії, перехідний період, коли сила випливає не так із розміру чи багатства, як зі здатності перетворювати дисбаланс на важіль впливу". У такому світі мир перетворюється на "заморожену невизначеність".

Окрему увагу автор приділяє відкритому листу Зеленського до Путіна від 4 червня. Якщо дрони змінили те, як Україна воює, то цей лист, на думку Крастєва, змінює те, як Київ думає про завершення війни. Президент попросив про прямі переговори і заявив, що бойові дії можуть припинитися вже найближчим часом.

Росія не перемагає, констатує автор. Її літній наступ зупинила технологічна перевага України, а втрати перевищують можливості мобілізувати нових солдатів. Глибокі удари по російській території показують, що це не патова ситуація. Економіка слабшає, а підтримка війни помітно тане. Щоб захопити весь Донбас наступного року чи двох, Путіну довелося б оголосити масову мобілізацію або застосувати ядерну зброю, а обидва варіанти мають непередбачувані наслідки.

Якщо ж Путін зупинить бої, він не зможе оголосити про тотальну перемогу, але здатен зімітувати успіх, як це зараз робить Трамп в Ірані. Політика США гарантує, що Україна найближчим часом не вступить до НАТО, тож Кремль може видати це за виконання однієї зі своїх вимог. Київ, імовірно, не наполягатиме й на європейських миротворцях. Крім того, у Кремлі розраховують, що перемир'я може спровокувати напругу всередині українського суспільства.

Попри військові успіхи, підстави шукати завершення війни має й Україна. В одному важливому сенсі вона вже перемогла, зазначає Крастєв: війна довела світові, що українці не "зачаровані росіяни", як стверджує російська націоналістична пропаганда. Україна втратила територію, але підтвердила свій суверенітет. Її армія одна з найсильніших у Європі, а оборонному сектору заздрить світ.

Найболючіше питання, яке тепер стоїть перед Зеленським, звучить так: скількох ще людей може втратити Україна, перш ніж втратить своє майбутнє. Затяжна війна означає не лише вбитих і поранених, а й менше народжених дітей та менше українців, які повертаються з-за кордону. Тому затягування конфлікту автор не вважає оптимальною довгостроковою стратегією, навіть якщо воно дасть змогу звільнити частину територій.

Зараз можливість заморозити війну реальна, підсумовує Крастєв. Загроза в тому, що вікно мине через Путінову віру в тотальну перемогу і через те, що європейські союзники України не зрозуміли: природа укладання миру змінилася так само, як і природа війни. Прямі переговори між росіянами та українцями ще можуть стати найреалістичнішим способом досягти того, що сьогодні вважається миром.