Війна з Іраном коштувала Пентагону $40 млрд: інфляція «з'їла» зарплати американців
На початку конфлікту оцінка фінансових втрат Пентагону сягнула 40 мільярдів доларів. Ця сума, за даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), включає витрати на боєприпаси, знищену техніку та збитки, завдані військовим базам. Проте старший радник CSIS Марк Кансіан пояснив, що вона не враховує оперативні витрати, які вже були закладені в бюджет Міністерства оборони на 2026 фінансовий рік, що перевищує один трильйон доларів.
Паралельно з витратами Міністерства оборони, інші відомства також зазнали фінансового навантаження. За попередніми даними CSIS, конфлікт обійшовся Міністерству внутрішньої безпеки та Міністерству у справах ветеранів у близько 1 мільярд доларів.
Для пересічних американців війна призвела до стрімкого зростання цін на бензин. Середня ціна за галон піднялася з менш ніж 3 доларів до понад 4 доларів. За даними системи відстеження витрат на енергоносії, розробленої Університетом Брауна, американські домогосподарства витратили в середньому на 253 долари більше, ніж могли б витратити без конфлікту.
Наслідки війни відобразилися і на світовій економіці: нафта з Близького Сходу не надходила на ринок вже майже чотири місяці. Загалом, за даними Kpler, за цей період світ втратив 1,15 мільярда барелів нафти.
Зростання цін на енергоносії стало ключовою причиною річної інфляції, яка вперше за три роки перевищила 4%. За даними Бюро статистики праці, у квітні та травні інфляція перекрила підвищення зарплат, що стало першим подібним випадком з 2023 року.
На тлі цих подій США та Іран розпочали переговори на швейцарському курорті Бюргеншток, щоб перевірити можливість збереження хиткого перемир'я. Проте, президент США Дональд Трамп вже під час цих перемовин пригрозив Тегерану новими військовими ударами. Він вимагав від Ірану негайно зупинити пов’язані з ним сили в Лівані, маючи на увазі «Хезболлу», інакше США завдадуть ударів, «ще сильніших, ніж минулого тижня». Пізніше в інтерв'ю Fox News він посилив свою заяву, попередив іранських представників про «дуже серйозні наслідки» у разі закриття Ормузької протоки, а також пригрозив взяти цей водний шлях під контроль.
Фінансові наслідки військових конфліктів завжди виходять за межі безпосередніх військових витрат, зачіпаючи економіку держав та добробут громадян. У випадку війни з Іраном, крім прямих витрат на оборону, суттєвого удару зазнали енергетичний ринок та внутрішня економіка США. Тривале припинення поставок нафти з ключового регіону призвело до глобального дефіциту та зростання цін, що безпосередньо вплинуло на споживчі витрати та спричинило інфляційний тиск.
Вплив на світовий ринок енергоносіїв та подальше зростання інфляції в США вказують на взаємозв'язок між геополітичними подіями та економічною стабільністю. Ситуація, коли заробітна плата не встигає за темпами інфляції, є тривожним сигналом для економіки, який підкреслює необхідність пошуку шляхів стабілізації енергетичних ринків та управління інфляційними процесами. Переговори між США та Іраном, хоча і є кроком до деескалації, відбуваються на тлі економічних викликів, що додає складності дипломатичним зусиллям.
«Ця цифра включає витрати на боєприпаси, знищену техніку та збитки, завдані військовим базам, але не враховує оперативні витрати, які вже були закладені в бюджет міністерства на 2026 фінансовий рік, що перевищує 1 трильйон доларів», — повідомив CNN Марк Кансіан, старший радник CSIS.
«Іран має негайно зупинити пов’язані з ним сили в Лівані, маючи на увазі „Хезболлу“, інакше США знову вдарять по Ірану — ще сильніше, ніж минулого тижня», — заявив у соцмережах Президент США Дональд Трамп. Він також повідомив, що попередив іранських представників про «дуже серйозні наслідки» для країни у разі закриття Ормузької протоки, а також пригрозив узяти цей водний шлях під контроль.
Війна з Іраном стала чинником, що показав вразливість світових економічних систем до геополітичних конфліктів. Витрати та наслідки цієї війни не лише переформатували бюджетні пріоритети США, але й вплинули на повсякденне життя мільйонів людей, закликаючи до пошуку більш стабільних рішень та дипломатичних шляхів для запобігання подібних криз у майбутньому, про що пише CNN.

