Несподіваний поворот: Італія та Франція блокують важливу заборону ЄС

На початку червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила 21-й пакет санкцій, що мав на меті посилити тиск на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну. Серед ключових нововведень була пропозиція про заборону на в'їзд до ЄС для всіх, хто проходив службу в збройних силах Росії з початку війни. Цей крок розглядався як важливий елемент у протидії агресії та покаранні винних.

Проте Рим і Париж, хоча й не заперечували проти самої ідеї, висловили серйозні побоювання. Їхня обережність полягала в тому, що нинішня пропозиція може призвести до загальної заборони на в'їзд для всіх громадян Росії, а це, на думку обох країн, є надмірним кроком. Вони вважали, що цільову заборону на в'їзд, що стосується лише колишніх комбатантів, ефективніше реалізовувати через візову політику, а не через обмежувальні заходи.

Основна проблема, на яку вказали Італія та Франція, полягала в складності практичної реалізації цієї норми. Пропозиція ЄС залишала за кожною країною-членом право вирішувати, хто є, а хто не є колишнім комбатантом. Такий підхід, на їхнє переконання, не дозволив би належним чином перевірити цю інформацію, створюючи потенційні ризики та розбіжності між державами.

Ці суперечки навколо заборони на в'їзд були лише однією з багатьох перешкод, що гальмували ухвалення санкційного пакету. Серед інших спірних питань були способи фіксації стелі цін на російську нафту на тлі зростання світових цін, розповсюдження санкційного режиму на судна з російським зрідженим газом, а також обмеження імпорту російської риби. Болгарія, наприклад, заявила, що блокуватиме пакет через включення до санкційного списку патріарха Кирила.

Через ці розбіжності аналітики вже назвали 21-й пакет санкцій "одним із найслабших із можливих", адже узгодження тривало в бік послаблення, а не посилення обмежень. Це підкреслило складність досягнення єдності серед країн-членів ЄС, особливо коли йдеться про чутливі питання, що зачіпають національні інтереси та потенційні економічні наслідки.

Наразі питання залишається відкритим, дискусії тривають, але стало зрозуміло, що шлях до консолідованої санкційної політики ЄС є значно складнішим, ніж здається.

Ще до цих обговорень 11 країн-членів ЄС звернулися до Єврокомісії з вимогою запровадити обов'язкові обмеження на видачу багаторазових віз усім громадянам Росії та окремо заборонити в'їзд колишнім і нинішнім комбатантам до Шенгенської зони. Це свідчить про наявність різних поглядів та підходів серед країн-членів до регулювання візової політики та санкційного тиску на Росію.

Ситуація демонструє постійну напругу та складність у пошуку компромісів між геополітичними завданнями та практичними міркуваннями держав-членів Європейського Союзу, що відображено у переговорах щодо нового пакету санкцій, про що повідомляє Bloomberg.

"Рим і Париж не проти недопущення колишніх російських солдатів, але побоюються, що нинішня пропозиція може відкрити шлях до повної заборони на в'їзд для всіх росіян", - зазначають джерела.

Ця історія є нагадуванням про те, що навіть у найбільш консолідованих політичних блоках досягнення повного консенсусу вимагає часу та зусиль. Майбутнє 21-го пакету санкцій ЄС та подальшої політики щодо російських комбатантів залишається невизначеним, демонструючи тонкий баланс між єдністю та суверенними інтересами окремих держав.