4,3 мільйона українців: Чому ЄС закликають не згортати тимчасовий захист?

На тлі триваючих бойових дій та руйнувань в Україні, Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаєрті звернувся до європейських країн із закликом не поспішати зі згортанням тимчасового захисту та програм підтримки для українців, які шукали притулку.

З початку повномасштабного вторгнення Росії, Директива про тимчасовий захист у ЄС надала мільйонам українців доступ до низки прав, таких як легальне проживання, працевлаштування, медична допомога та освіта. Ця Директива, спочатку задумана як короткостроковий захід, неодноразово продовжувалася і наразі діє до 4 березня 2027 року. Однак, вже у липні 2026 року (або у вересні, якщо перший термін не буде успішним), ЄС планує ухвалити рішення щодо подальшого статусу українців.

О’Флаєрті висловив стурбованість наростаючими дискусіями про те, що настав час переглядати політику підтримки. Він наголосив на неприпустимості таких тенденцій, як відмова у захисті чоловікам призовного віку або мешканцям регіонів, що вважаються "умовно безпечними". Комісар відзначив, що жоден регіон України не є повністю безпечним, оскільки навіть західні області зазнають атак, а кількість постраждалих цивільних осіб від російських ударів досягла найвищого рівня з 2022 року.

Комісар також звернув увагу на тенденції до скорочення соціальної підтримки, політики заохочення до повернення та зростання "втоми від українських біженців" у суспільствах приймаючих країн. Він підкреслив, що скорочення підтримки без урахування всіх обставин загрожує тим, що українці опиняться у складній правовій ситуації та фінансових труднощах, що змусить їх повертатися додому не за вільним вибором, а під тиском обставин.

За словами О’Флаєрті, станом на березень 2026 року у країнах ЄС перебувало близько 4,3 мільйона українців під тимчасовим захистом. З них 29,4%, або майже 1,3 мільйона осіб, знайшли прихисток у Німеччині, понад 961 тисяча — у Польщі, та близько 379 тисяч — у Чехії.

Наразі Комісар закликає країни забезпечити дію захисту "стільки, скільки буде необхідно", утриматися від політики, яка підштовхуватиме українців до повернення, і не відмовляти у захисті окремим категоріям за узагальненими критеріями, а застосовувати індивідуальний підхід.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, Європейський Союз вперше в історії активував Директиву про тимчасовий захист, яка надала українцям право легально проживати в країнах ЄС, працювати, отримувати медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку. У 2025 році ЄС продовжив дію тимчасового захисту до березня 2027 року, в той час як почалися обговорення механізмів, які визначать правовий статус українців після завершення цієї програми.

Дискусії щодо майбутнього статусу українців у Європі активізувалися на тлі того, що дії тимчасового захисту для мільйонів українців можуть наблизитися до завершення. Деякі держави-члени вже виступили з ініціативами щодо обмеження або перегляду правил захисту, як-от ідеї щодо звуження пільг у Чехії чи обмежень для чоловіків призовного віку в Австрії, тоді як Брюссель наголошував, що держави ЄС не можуть запроваджувати дискримінаційні правила для окремих категорій громадян України. Єврокомісія наразі шукає механізми поступового переходу українців до довгострокових форм легального перебування в ЄС без втрати набутих прав і гарантій.

"Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення", – наголошує Майкл О’Флаєрті, Комісар Ради Європи з прав людини.

"Підрив солідарності має наслідки для людей та створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Щоб уникнути прогалин у захисті мільйонів людей переміщених з України по всьому континенту, теплий прийом, який Європа надала їм у 2022 році, має бути продовжений з новою прихильністю", — заявив О’Флаєрті, наголошуючи на необхідності збереження підтримки.

Заклик Комісара Ради Європи є знаковим нагадуванням про гуманітарні зобов'язання та важливість єдності перед обличчям триваючої кризи. Майбутнє мільйонів українців, які знайшли прихисток у ЄС, залежить від зважених рішень, що враховуватимуть не лише правові аспекти, а й людські долі, дозволяючи їм повернутися додому безпечно та гідно, коли настане слушний час.