Скандал з Орденом Білого Орла розділив Польщу: що показали опитування?
Скандал з Орденом Білого Орла розділив Польщу: що показали опитування?

Скандал з Орденом Білого Орла розділив Польщу: що показали опитування?

Початком цієї напруженої історії стало 26 травня, коли Президент України Володимир Зеленський підписав указ про надання Окремому центру спеціальних операцій "Північ" почесного найменування на честь Героїв УПА. Вже наступного дня, у відповідь на це, Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам'яті Польщі, заявив про свій намір забрати у Зеленського Орден Білого Орла, яким українського лідера нагородив у 2023 році Анджей Дуда, тодішній президент Польщі.

8 червня відбулося засідання Капітули Ордена Білого Орла, де Навроцькому було надано формальні пропозиції щодо позбавлення нагороди, однак рішення було відкладено. Ця пауза додала інтриги до ситуації, залишаючи відкритим питання, чи дійсно Навроцький піде на такий рішучий крок. Суспільство та політики з обох сторін уважно стежили за розвитком подій.

19 червня Кароль Навроцький остаточно позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Цей вчинок не залишився без відповіді: Буданов, міністр Сибіга та посол Боднар відмовились від своїх польських нагород, демонструючи солідарність з українським президентом. 20 червня сам Зеленський повідомив, що відправив орден назад, і прямо заявив про електоральні мотиви дій Навроцького, порівнявши його з Орбаном та звинувативши у боротьбі за прем'єрське крісло для партії ПіС на виборах 2027 року.

Володимир Зеленський і Кароль Навроцький

Канцелярія Навроцького 22 червня підтвердила отримання ордена, офіційно завершивши процес. Однак згодом польські ЗМІ розкрили, що за рішенням Навроцького могли стояти не лише заявлені причини, а й приховані мотиви: начебто зірвати конференцію з відбудови у Гданську та відвернути увагу від внутрішнього медичного скандалу. Ці припущення ще більше загострили ситуацію, додавши елементу політичної інтриги.

Тим часом, проведене 24 червня опитування SW Research серед 810 дорослих поляків показало, що 36,4% респондентів вважають, що рішення Навроцького зміцнить позицію Польщі на міжнародній арені. Проте 31,6% переконані у зворотньому, вважаючи, що крок послабить репутацію країни, а 32% узагалі не визначились, що свідчить про глибокий розкол у суспільстві.

26 червня, на тлі цього скандалу, рівень довіри до Навроцького досяг історичного рекорду у 54,8%, що аналітики пов'язують саме з його діями. Водночас інше дослідження того ж дня показало, що 90% українців виступають за конструктивне вирішення історичних суперечок із Польщею, а не за ескалацію, що підкреслює різницю у підходах до ситуації між двома країнами.

Скандал навколо скасування Ордена Білого Орла українському президенту Володимиру Зеленському розгорівся через присвоєння українському військовому підрозділу назви на честь "Героїв УПА". У польському політикумі є негативна оцінка Української повстанської армії, яку значна частина польських дослідників трактує як злочинну організацію, що співпрацювала з гітлерівською Німеччиною.

У Варшаві наголошують, що УПА несе відповідальність за Волинську різанину 1943–1945 років, під час якої, за підрахунками польських дослідників, загинуло близько 100 тисяч польських громадян, включаючи жінок та дітей. Натомість в Україні учасників УПА переважно вважають героями, адже вони боролися проти тоталітарних режимів за незалежність держави, і для багатьох українців УПА є символом боротьби за свободу.

"На Вашу думку, рішення Кароля Навроцького про позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого Орла зміцнить чи послабить позиції Польщі на міжнародній арені?" – таке питання поставили соціологи SW Research, результати якого повідомляє Onet.

Цей крок Навроцького було пов'язано з його заявами про те, що Польща не допустить до вступу в ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитися від "культу тоталітаризму та насильства".

Ця подія відображає складну динаміку у відносинах між Україною та Польщею, де історичні питання продовжують впливати на сучасну політику. Розкол у польському суспільстві та відповідний резонанс з українського боку підкреслюють необхідність зваженого підходу до вирішення історичних суперечок, аби не перешкоджати співпраці між країнами.

Джерело матеріала
loader
loader