Міністр Сибіга: «Дух Анкориджа» мертвий — час Москві говорити про мир

Ситуація почала розгортатися з останніх тверджень Москви, де висловлювали невдоволення тим, що Сполучені Штати, на їхню думку, відходять від так званих «домовленостей у дусі Анкориджа». Ці домовленості, як уявляє російська сторона, ґрунтувалися на зустрічі лідерів РФ та США на Алясці, яка відбулася минулого року.

Проте, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга рішуче відкинув ці закиди. Він наголосив, що ніхто, крім самої російської сторони, не розуміє, що саме Москва вкладає у цей «дух Анкориджа».

У відповідь, Сибіга, використовуючи соцмережі X, чітко дав зрозуміти: «Реальність засвідчує одне: якщо “дух Анкориджа” навіть існував, то зараз він точно мертвий».

Він підкреслив, що головний урок Анкориджа для Росії полягає в тому, що «будь-який мирний план, розроблений без участі України, приречений стати духом і розвіятися», закликавши Москву перестати вірити у «духів» та відповісти на серйозні пропозиції України щодо мирних переговорів. Андрій Сибіга заявив, що чим довше Путін відмовляється визнавати реальність, що він не досягне своїх цілей на полі бою, тим гірше розвиватиметься ситуація для Росії.

Цю заяву підтримав і Держсекретар США Марко Рубіо, підтвердивши, що під час минулорічного саміту між президентом США Дональдом Трампом та кремлівським правителем Володимиром Путіним жодних угод стосовно України не було укладено.

Крім того, на саміті G7 минулого тижня Дональд Трамп дав зрозуміти, що може відмовитися від так званого «розуміння Анкориджа», а також публічно зазначив, що президент України «непогано справляється» у війні, що є помітною зміною його риторики за весь час його другої каденції.

Концепція «духу Анкориджа» виникла після зустрічі лідерів Росії та США на Алясці, але її зміст ніколи не був чітко визначений для світової спільноти, залишаючись переважно російською інтерпретацією подій.

Висловлювання Андрія Сибіги та Марка Рубіо свідчать про зміну міжнародної риторики щодо російсько-української війни, акцентуючи увагу на самостійній ролі України у визначенні свого майбутнього та укладенні мирних домовленостей.

На тлі цих подій, Україна продовжує наполягати на необхідності прямих переговорів для завершення війни, підкреслюючи, що будь-які мирні ініціативи повинні враховувати її участь та інтереси. Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності всіх сторін до реального діалогу та визнання існуючих реалій.