Курс валют 7 липня: долар стабільний, євро та злотий падають

Ранок 7 липня розгорнув нову картину на фінансовому обрії країни. За даними, опублікованими НБУ, офіційний курс долара США залишився незмінним, утримуючись на позначці 44,56 гривні. Ця стабільність викликала здивування, адже валютні коливання стали звичним явищем для українського ринку.

Однак справжні зміни відбулися з європейською та польською валютами. Євро, який ще напередодні тримав міцні позиції, втратив 84 копійки, встановивши свій курс на рівні 50,86 гривні. Польський злотий також відчув падіння, здешевшавши на 4 копійки до 11,86 гривні. Ці цифри яскраво демонстрували посилення позицій гривні до європейських валют.

На міжбанківському валютному ринку котирування гривні до долара коливалися в межах 44,55/44,8 гривні, а до євро — 51,4/51,5 гривні. Ці цифри ілюстрували певну нервозність, адже учасники ринку намагалися знайти нові орієнтири в умовах мінливості.

Банкіри та економісти оперативно відреагували на ці зміни. Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Тарас Лєсовий прогнозував відсутність різких коливань на валютному ринку України у липні. Водночас, економіст Андрій Шевчишин зазначив, що до кінця 2026 року курс долара може зрости, незважаючи на спроби Нацбанку стримувати його біля позначки 45 гривень. Він також звернув увагу на девальваційний тренд, зумовлений рекордним дефіцитом валюти на міжбанку.

Утім, помірний попит на валюту влітку, за словами Шевчишина, а також значні обсяги міжнародної фінансової допомоги поки що пом'якшують тиск на гривню, даючи деякий перепочинок. Проте фінансист Сергій Фурса взагалі прогнозує зростання курсу долара до 51 гривні протягом наступних року-двох.

Ці події залишають українців у стані очікування, адже майбутнє валютного ринку залишається невизначеним. На тлі цих змін, кожен українець прагне зрозуміти, як найкраще вчинити зі своїми фінансовими заощадженнями та як захистити їх від непередбачуваних коливань.

Національний банк України (НБУ) — це особливий центральний орган державного управління, що є емісійним центром. Він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредиту, а також зміцнення грошової одиниці України – гривні. НБУ регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків та небанківських фінансових установ в Україні, згідно з інформацією Вікіпедія.

Активність імпортерів у 2026 році стала одним із визначальних факторів валютного ринку. Потреби України у пальному, обладнанні та інших товарах широкого вжитку значною мірою закриваються імпортом, що, своєю чергою, потребує валюти. Це є структурною особливістю воєнної економіки, яка підтримує значний попит на іноземну валюту.

Тарас Лєсовий зауважив, що активність імпортерів "не ситуативна, а пов’язана зі структурою воєнної економіки: країна потребує пального, обладнання, інших важливих товарів широкого вжитку. Значна частина цих потреб закривається імпортом, а отже потребує валюти".

Економіст Андрій Шевчишин прогнозує, що "девальваційний тренд зберігається через рекордний дефіцит валюти на міжбанку, водночас значні обсяги міжнародної фінансової допомоги наразі пом’якшують тиск на гривню".

Непередбачуваність валютного ринку вимагає від українців ретельного фінансового планування та розуміння майбутніх змін. Хоча міжнародна допомога й уповільнює девальвацію гривні, довгострокові прогнози свідчать про збереження тиску на національну валюту, що потребуватиме уваги та адаптації з боку населення.