Китайський зонд зробив перші фото "мінімісяця" Землі: розкрито таємницю походження

Після понад року подорожі та подолання мільярда кілометрів космічного простору, зонд "Тяньвень-2" досяг своєї мети. Запуск місії відбувся 29 травня 2025 року з космодрому Січан, започаткувавши першу китайську спробу доставити зразки породи з астероїда на Землю.

Перші оптичні спостереження Камо'оалева апарат здійснив 6 червня. Етап активного зближення розпочався 19 червня, коли "Тяньвень-2" скоротив відстань до об'єкта до 2000 кілометрів. Кульмінаційним моментом став 2 липня, коли зонд наблизився до астероїда на критичні 20 кілометрів.

Саме на цій мінімальній відстані були зроблені перші детальні фотографії Камо'оалева, вперше в історії дозволивши вченим побачити особливості його поверхні. До цього часу астероїд вивчали лише за допомогою віддалених телескопічних спостережень, які не давали змоги розрізнити його структуру.

Камо'оалева, що в перекладі з гавайської означає "об'єкт, який коливається в небі", отримав свою назву, оскільки рухається еліптичною орбітою навколо Сонця, але при цьому періодично входить у резонанс із Землею. Незважаючи на неофіційну назву "мінімісяць", він не є справжнім супутником, а належить до квазісупутників – тимчасових супутників, які обертаються навколо Сонця й одночасно навколо нашої планети.

Це одне з небагатьох відомих тіл, що залишаються поруч із Землею протягом десятиліть, не будучи гравітаційно з нею пов'язаним. Його розміри роблять його одним із найменших астероїдів, до яких коли-небудь наближався космічний апарат.

Науковці сподіваються, що зразки, які "Тяньвень-2" доставить на Землю, допоможуть розкрити таємницю його походження. Зокрема, дослідження світла, відбитого від поверхні Камо'оалева, вказує на схожість його складу з місячною породою, що може свідчити про те, що він є уламком Місяця, що відколовся після давнього зіткнення.

Місія "Тяньвень-2" не обмежиться лише дослідженням Камо'оалева. Після дев'ятимісячного вивчення астероїда зонд скине капсулу зі зразками на Землю під час прольоту повз планету. Після цього космічний апарат продовжить свій шлях до комети головного поясу 311P, яка знаходиться за орбітою Марса. Ця комета відома своєю незвичайною структурою з численними пиловими хвостами, що робить її ще одним важливим об'єктом для дослідження.

Завдяки таким місіям, як "Тяньвень-2", вчені прагнуть не лише зрозуміти будову та походження малих небесних тіл, але й отримати цінні дані про ранні етапи формування Сонячної системи та динамічні процеси, що її формували. Ці дослідження є критично важливими для розкриття таємниць космічного минулого та майбутнього.

"Серед відомих навколоземних астероїдів 2016HO3 є надзвичайно рідкісним коорбітальним об'єктом Землі", – прокоментував Жунцяо Чжан, фізик Центру місячних досліджень і космічної інженерії в Пекіні.

"Незвичайна орбіта астероїда та невирішені питання про його фізичні властивості роблять його переконливим кандидатом для відповіді на фундаментальні запитання про походження квазісупутників Землі", – заявили розробники місії.

Детальний аналіз зібраних даних та зразків із Камо'оалева відкриє нові горизонти в розумінні формування Сонячної системи та динаміки небесних тіл, що супроводжують нашу планету. Ця місія – лише початок довгого шляху до розгадки незліченних таємниць космосу.