Польща готує низку «незрілих ескалаційних кроків» до річниці Волинської трагедії — Буданов

Голова офісу президента Кирило Буданов заявив, що за його інформацією Польща до 11 липня, у річницю Волинської трагедії, готує низку «незрілих ескалаційних кроків». У інтерв’ю «РБК-Україна» він також наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від партнерів.

Зокрема, Буданов вважає, що напруга у відносинах України та Польщі може досягти піку вже наступного тижня. Він зауважив, що найскладніший період ще попереду, а головною причиною стане історична дата.

«Україна не сприйме ультиматумів ні від кого в цьому світі. Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Росія. Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли. Так, важко, погано, крові багато. Але навіть їхній ультиматум ми не прийняли. То чому хтось думає, що ми приймемо щось інше, від іншої сторони? Ультиматумом з нами розмовляти не треба», — сказав Буданов. 

Журналіст поцікавився, чи може Україна щось зробити для деескалації. У відповідь Буданов зазначив, що якщо хтось робить невиважені кроки, Україні не варто наперед відповідати хибними діями. Він зазначив, що якщо такі кроки справді будуть, Україна реагуватиме й не залишить їх без відповіді.

«Пікова ескалація завжди веде або в катастрофу, або в деескалацію. Я сподіваюся, що ми підемо в деескалацію», — наголосив Буданов. 

Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА». У Польщі відреагували на указ протестами тазакликами скасувати його.

Після тривалого обміну заявами з обох боків та відмов України змінювати назву підрозділу президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. На знак солідарності із Зеленським від польських державних нагород відмовилися всі українські президенти, які їх мали, а також чиновники — і чинні, і колишні.

Тим часом за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, лише 1% українців підтримують поступки Польщі в історичних суперечках. Водночас 90% громадян виступають за діалог із Польщею та хочуть, щоб обидві сторони шукали рішення через взаємне розуміння позицій одна одної.

Про те, чому союз, що зміцнився під час війни, потребує особливої політичної відповідальності саме зараз, читайте у статті посла Костянтина Єлісєєва для ZN.UA «Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне».