Ле Пен снова в игре: как "подруга Путина" вернула себе право стать президентом Франции

7 липня лідерка французької ультраправої партії "Національне об’єднання" Марін Ле Пен оголосила про свою участь у президентських виборах.

"Я не зміню своєї думки", – підкреслила вона.

Шлях до президенства їй відкрило рішення Паризького апеляційного суду, який хоч і залишив у силі вирок Ле Пен за нецільове використання коштів ЄС, проте скоротив термін заборони на участь у виборах.

Це рішення має чималі політичні наслідки – скасовано юридичну заборону для участі Ле Пен у президентських виборах, що пройдуть у квітні-травні 2027 року.

Проте одночасно це створить прецедент у Франції.

Останнє опитування IFOP-Fiducial свідчить, що будь-який із кандидатів від "Національного об'єднання" здатен здобути у першому турі біля 40%, суттєво випередивши всіх опонентів.

А відповідно – фаворитом перегонів стане політик із кримінальним минулим, якому доведеться вести виборчу кампанію із електронним браслетом на щиколодці.

Для України це буде особливим ризиком, адже Ле Пен відома як одна із найбільш дружніх до РФ політиків – і навіть в минулому залучала російське фінансування для ведення виборчої компанії.

Вирок – не перешкода.

Чи демократично зняти з перегонів найбільш рейтингового політика, навіть – через вирок за реальний злочин? І якими можуть бути наслідки такого кроку?.

Відповіді на ці питання у Франції дискутували протягом останнього року, відразу після того, як стало відомо про вирок Марін Ле Пен.

Втім, замість сприяння виконанню євродепутаткою своїх службових обов’язків найняті співробітники де-факто працювали на інтереси її партії.

В тому числі обіймаючи посади у виборчих штабах Ле Пен.

Цього порушення виявилося достатньо, щоб у березні минулого року Паризький кримінальний суд визнав Ле Пен винною в розкраданні публічних коштів (а точніше – коштів ЄС), присудивши їй чотири роки позбавлення волі, включаючи два роки реального терміну покарання з відбуванням під домашнім арештом з електронним браслетом.

А головне – ій було заборонено протягом п’яти років обиратися на державні посади.

Такий вирок ставив хрест на політичних амбіціях Ле Пен.

Попри те, що вона не втратила мандат депутата "Національного зібрання" (нижньої палати французького парламенту), Ле Пен вже не могла балотуватися на наступних президентських та парламентських виборах.

Розуміючи це, у "Національному об’єднанні" вже почали розробляти "план Б".

Кандидатом на участь у на президентських виборах було визначено Жордана Барделлу – номінального голову партії та ймовірного "спадкоємця" Ле Пен.

А разом із тим – ультраправі намагалася максимально використати цю ситуацію на свою користь, звинувачуючи владу у "політично вмотивованому рішенні".

Сама ж Ле Пен називала заборону їй балотуватися "полюванням на відьом".

А відповідно – могла призвести до протилежного результату, збільшивши шанси на перемогу Жордана Барделла.

Тож судова система Франції зробила все можливе, щоб уникнути звинувачень у політичній заангажованості.

Зокрема – було оголошено, що рішення щодо апеляції ухвалять в середині 2026 року.

Своєю чергою рішення Паризького апеляційного суду остаточно дало "зелене світло" для участі Ле Пен у президентських виборах, оскільки термін заборони балотуватися на державні посади було скорочено до 15 місяців.

Відповідно,вона не поширюється на президентські вибори 2027 року.

Більш того, у судовому рішенні напряму вказується на потребі враховувати "свободу вибору виборця" для "демократичного волевиявлення громадян".

Щоправда, для Ле Пен залишилось щонайменше дві проблеми.

Перша – їй доведеться порушити обіцянку.

До винесення апеляційного вироку Ле Пен стверджувала, що не бачить себе "кандидаткою з електронним браслетом".

Мовляв, піде у президенти лише у випадку скасування обмежень на пересування під час виборчої кампанії.

"Якщо ви є кандидатом у президенти – ви повинні мати повну свободу пересування… Я не можу залежати від дозволів суду у тому, щоб вирушити на зустріч чи на ринок", – заявила Ле Пен тижнем раніше.

Втім, тут рішення апеляції виявилося не на користь політикині, проте Ле Пен це не зупинило – вона планує позбутися електронного браслета через касаційну скаргу.

У разі задоволення це дозволить Ле Пен принаймні частину виборчої кампанії провести без електронного браслета, вже підтвердив генеральний прокурор Апеляційного суду Парижа Марі-Сюзанн Ле Кео.

Щоправда, не виключено, що рішення по касаційній скарзі буде прийнято до президентських виборів, а відповідно – заключну частину виборчої кампанії Ле Пен доведеться провести із браслетом, отримуючи дозвіл на пересування.

Проте залишається набагато більша іміджева проблема, адже апеляція підтвердила факт вчинення нею кримінального злочину.

І це безумовно вплине на перегони.

Четверта спроба Ле Пен.

Марін Ле Пен йде у президенти.

вже вчетверте.

При цьому вона вдвічі – у 2017 та 2022 роках, проходила у другий тур, де щоразу програвала чинному президенту Емануелю Макрону.

Втім, цього разу шанс представника ультраправого "Нацоб'єднання" виграти президентські вибори виглядає як ніколи високим.

Макрон більше не може балотуватися, а президентський табір вже давно перебуває у глибокій кризі.

Так само у складній ситуації опинилися одночасно і лівий, і правий фланги французької політики.

Правий фланг – партія "Республіканці" досі не відійшла від розколу, внаслідок якого частина партійців на чолі з тодішнім головою партії Еріком Сіоті заснували власну фракцію "Праворуч", що по-суті стала сателітом "Нацоб’єднання".

Натомість в лівому фланзі йде боротьба між поміркованими соціалістами та ультралівою партією "Нескорена Франція".

Але головна надія ультраправих полягає у тому, що втома суспільства від затяжної політичної кризи поступово руйнує "санітарний бар’єр", який досі унеможливлював їхню перемогу.

Небажання пускати до влади "антиреспубліканську політичну силу" приводило до того, що у другому турі як президентських, так і парламентських виборів непримиренні опоненти єдналися проти ультраправих.

Саме тому всі зусилля "Національного об’єднання" останніх років були спрямовані на те, щоб подолати "прокляття другого туру".

Зокрема, цьому сприяв розкол правих "республіканців", частина яких потрапила в орбіту "Нацоб'єднання".

Але ще більш важливим кроком була заміна голови партії – на цій посаді Ле Пен змінив Жордан Барделла, який не має за собою такого токсичного шлейфу.

Як вважається, у Борделли набагато більші шанси перемогти у другому турі, залучивши голоси не лише партійного ядра (а він не розгубив голоси, але й вже став більш популярним серед ультраправого електорату, аніж Ле Пен), але й більш поміркованих виборців.

Що суттєво збільшує шанси на перемогу у другому турі.

Втім, попри ці міркування Барделла не став сперечатися з рішенням Ле Пен йти на вибори.

"Я радий, що Марін може представляти нашу партію.

Ми й надалі працюватимемо пліч-о-пліч", – прокоментував він заміну кандидата у президенти від своєї партії.

Проте виникає питання – чи буде ця заміна вдалою?.

Як коментує лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон, рішення Ле Пен особисто йти на вибори означає "кінець гламурного епізоду" в історії ультраправих та "повернення до їх традиційного жорсткого курсу".

Однак цього разу до більш токсичного іміджу Ле Пен додається й її кримінальний вирок.

"Політик, двічі визнаний винним та засуджений до реального покарання за розтрату державних коштів хоче балотуватися в президенти.

Зрозуміло, у цій ситуації мораль має велике значення",– так висунення Марін Ле Пен у президенти прокоментував колишній премєр-міністр Габріель Аталь.

Дійсно, у Франції ще не було прецеденту обрання президента із кримінальним минулим.

Останній фактор вже почали активно використовувати її опоненти.

Вже перший передвиборчий мітинг Ле Пен, що відбувся 8 липня, був фактично зірваний – противники ультраправих дружно скандували гасло "Жодних злочинців у владі".

Скоріш за все, це гасло стане ключовим у цій виборчій кампанії.

Ще одна проблема Ле Пен – подана касація.

Юристи дискутують, чи призупиняє вона дію заборони балотуватися.

А відповідно – якщо касаційне рішення буде прийняте за пришвидшеною процедурою на початку 2027 року, може виявитися, що 15 місяців завершаться не до, а після президентських виборів.

Втім, всі ці проблеми не означають, що шанси Ле Пен виграти з четвертої спроби президентські вибори істотно впали.

Виглядає так, що головною зброєю ультраправих стає судове переслідування Ле Пен, а невизначеність із касаційним рішенням лише додає їм можливостей говорити про "полювання на відьом" та неможливість влади виграти чесно.

Зрештою, як показали перемоги Дональда Трампа та Кароля Навроцького, токсичний імідж і кримінальні звинувачення вже не є неподоланним бар’єром для кандидатів – достатньо мати ядерний електорат, який буде підтримувати тебе попри будь-які звинувачення.

І такий ядерний електорат у Марін Ле Пен безумовно є.

Президентські вибори у Франції – один із найбільших ризиків для збереження міжнародної підтримки України.

Попри те, що у 2022 році, реагуючи на початок повномасштабного вторгнення РФ, французькі ультраправі вже не ризикують публічно підтримувати російського диктатора Владіміра Путіна, перемога на президентських виборах представника "Нацоб'єднання" призведе не лише до обмеження військової допомоги Києву, але й – цілком можливо – до блокування європейської фінансової допомоги.

Звичайно – у супроводі риторики про необхідність зупинки війни дипломатичними засобами.

Не кажучи вже про те, що за влади ультраправих Франція стане противником українського членства у ЄС.

Проте рішення Ле Пен балотуватися особисто може знизити ймовірність такого сценарію.

Все ж іншим політичним силам Франції буде простіше об’єднатися у другому турі навколо недопуску до влади Ле Пен, аніж "гламурнішого" Барделли.

Проте це не гарантує поразки Ле Пен.

А у випадку виграшу виборів вона може впроваджувати набагато відвертіший проросійський та антиєвропейський курс, аніж це робив би Барделла.

Автор: Юрій Панченко, співзасновник "Європейської правди".