Тищенко вніс багатомільйонну заставу: чиї гроші і як це впливає на слідство?

Все почалося 29 червня, коли Микола Тищенко, народний депутат, отримав підозру у справі про ймовірне вимагання понад одного мільйона доларів хабара від осіб, пов’язаних з нелегальними кол-центрами. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) звинуватило його також у легалізації 12,6 мільйона гривень та внесенні неправдивих даних до декларації. За версією слідства, Тищенко обіцяв використовувати свої повноваження для втручання в діяльність одних кол-центрів і не перешкоджати роботі інших. Він заявляв, що бореться з кол-центрами, а насправді, за даними слідства, намагався виторгувати за це кошти. Слідство стверджує, що хабар він не отримав, але дії були злочинними.

3 липня Вищий антикорупційний суд обрав для депутата запобіжний захід. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) клопотали про тримання під вартою або заставу у розмірі 19 мільйонів гривень, а також вимогли здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю. На самому засіданні суду Тищенко зізнався, що підготувався до можливого арешту, взявши з собою особисті речі, включаючи сало, книги та фотографії дітей. Суд, розглянувши аргументи обох сторін, визначив заставу у 10 мільйонів гривень.

Після винесення судового рішення, коли депутат вийшов із зали, стався інцидент: молодий чоловік почав кидатися в нього помідорами. Кадри цієї сутички миттєво поширилися в соціальних мережах, перетворившись на меми.

Нещодавно адвокат нардепа повідомив, що заставу внесено. За його словами, частина коштів належить безпосередньо Миколі Тищенку, а решту внесла третя особа, ім'я якої не розголошується. Цю інформацію підтвердив і адвокат парламентарія "Суспільному".

Крім призначення застави, Вищий антикорупційний суд наклав на народного депутата низку процесуальних зобов’язань. Зокрема, Тищенко має з’являтися за першим викликом, інформувати про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати з Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду. Йому також заборонено спілкуватися з особами, які можуть вплинути на хід розслідування, і він повинен здати паспорти для виїзду за кордон, а також носити електронний засіб контролю.

Водночас, за словами адвоката, рішення щодо подання апеляційної скарги на запобіжний захід ще не ухвалено. Захист отримав повний текст рішення лише напередодні і має час для його вивчення.

Справа Миколи Тищенка є одним із ключових індикаторів ефективності антикорупційної системи в Україні, адже стосується вищого посадовця. Експерт з антикорупційних питань Сергій Миткалик пояснює, що через специфіку закону, справи про недостовірне декларування часто закривають, оскільки суди не встигають розглянути їх вчасно.

Адвокат Тищенка заявив: «За інформацією, якою я володію, заставу внесено. Наскільки мені відомо, це гроші безпосередньо пана Миколи та третьої особи. Я не маю інформації, хто саме ця особа».

Подальший розвиток подій, зокрема рішення щодо апеляції та хід розслідування, стане лакмусовим папірцем для української антикорупційної системи. Справа Миколи Тищенка продовжує демонструвати суспільству прозорість правосуддя та його готовність ефективно діяти у відносинах з представниками влади.