РФ шпигувала за зброєю НАТО в Україну через зламані цивільні камери

На першому етапі операції хакери використовували загальнодоступні застосунки для сканування мережі в пошуках вразливих IP-камер. Ці пристрої, популярність яких зросла завдяки дешевому китайському імпорту та широкосмуговому інтернету, часто об'єднуються в єдину мережу, роблячи їх ідеальною мішенню для зловмисників.

Більшість зламаних камер були недостатньо захищені: вони мали стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та типові налаштування, що значно полегшувало доступ до них. Хоча спецслужби Нідерландів, які розкрили ці дії, не уточнили точний тип зламаних пристроїв, відзначається, що саме камери дверних дзвінків найчастіше використовуються для віддаленого моніторингу майна.

Коли російські хакери отримували доступ до ідентифікованої IP-камери через Інтернет, вони могли стежити за маршрутами перевезення військової техніки. Метою було дізнатися, яку зброю доправляли до Києва, що стосувалося як країн НАТО, так і України.

Ця тактика є частиною ширшої тенденції у сучасній війні, де злам камер спостереження став звичайною практикою. Наприклад, українські хакери використовували аналогічний метод для зламу російських камер, щоб наводити далекобійні удари, як це сталося під час першої атаки підводного дрона на човен РФ у Новоросійську.

Подібний підхід раніше застосовували ізраїльські розвідники та ЦРУ, які використовували мережу камер у Тегерані для встановлення місцезнаходження колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї перед авіаударом. Це підкреслює зростаючу ефективність використання цивільних технологій для збору розвідувальних даних.

Наразі організації, чиї камери розташовані на цих маршрутах, отримали попередження, щоб вони могли вжити відповідних заходів для посилення кібербезпеки. Ця ситуація підкреслює важливість належного захисту будь-яких пристроїв, підключених до Інтернету, у сучасному світі.

Використання зламаних цивільних камер для розвідки вважається дешевшою та простішою стратегією порівняно з традиційними методами, такими як дрони або супутники. Крім того, наземні камери надають унікальний ракурс місцевості, який недоступний для авіаційної розвідки. Такий метод забезпечує оперативну несподіванку, оскільки власники камер часто навіть не підозрюють, що їхні пристрої є під контролем.

У травні 2025 року Велика Британія разом із союзниками попереджала про масштабну кібероперацію угруповання ГРУ, пов’язаного з Кремлем, яке отримало доступ до близько 10 тисяч камер відеоспостереження біля прикордонних переходів, залізничних станцій та військових об'єктів в Україні, Румунії, Польщі, Угорщині та Словаччині. Це тоді дозволяло стежити за перевезенням західної допомоги. Проте, Держприкордонслужба України спростувала факт зламу власних систем відеоспостереження, зазначивши, що ні ДПСУ, ні прикордонники сусідніх країн подібних атак не фіксували.

«Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати до неї доступ через Інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато підключених до інтернету IP-камер недостатньо захищені», — зазначається у висновках розвідки Нідерландів.

«Багато таких камер узагалі не захищені належним чином: часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування», — додано розвідниками Нідерландів.

Історія зі зламаними камерами нагадує про те, що цифрова безпека є не лише завданням спецслужб, а й кожного власника пристроїв, підключених до мережі. У епоху гібридних загроз, коли віртуальні вікна можуть розкривати реальні таємниці, пильність і захист особистих даних стають як ніколи важливими. Можливо, ця подія послугує поштовхом для посилення кіберзахисту на всіх рівнях.