Смертоносний грибок спричинив масові вимирання: кому і як вдається вижити

Гриб Batrachochytrium dendrobatidis, який спричинив більше вимирань видів, ніж будь-яке інше інфекційне захворювання, залишається однією з найбільших загроз для амфібій. Водночас міжнародна група науковців з’ясувала, чому окремі популяції звичайної жаби-акушерки (Alytes obstetricans) у Піренеях змогли пережити спалахи смертельної інфекції.

Про це повідомило видання Science Alert.

Дослідження провели фахівці Університетського коледжу Лондона (UCL), Зоологічного товариства Лондона (ZSL) та Імперського коледжу Лондона. Вони порівняли популяції жаб із кількох високогірних озер. Одні з них пережили спалахи хітридіозу, тоді як в інших грибкова інфекція й надалі завдає значних втрат.

З’ясувалося, що жаби з популяцій, які пережили спалахи захворювання, починають виділяти антимікробні пептиди ще на стадії пуголовка. Науковці вважають, що раннє виділення цих речовин перешкоджає розмноженню грибка.

Назву жаба-акушерка отримала через незвичну поведінку самців. Вони носять запліднені яйця на задніх лапах, захищаючи їх від хижаків, а коли потомство майже готове вилупитися, переносять яйця до водойми, де з них з’являються пуголовки.

Дослідники пояснюють, що грибок здатний виживати лише на шкірі, яка містить кератин. У пуголовків його немає, тому саме під час переходу до дорослої стадії, коли кератин з’являється, захист від грибка може бути вирішальним для виживання. Оскільки жаби й ропухи поглинають значну частину кисню та води через шкіру, її ураження грибком може спричинити смертельні наслідки.

Раніше високогірні озера Піренеїв були природним бар’єром для поширення грибка, адже низькі температури стримували його розвиток. Проте, як зазначають дослідники, зміна клімату призводить до потепління в горах, створюючи сприятливіші умови для поширення збудника.

Під час роботи науковці також проаналізували шкірні виділення жаб і виявили 1152 різновиди пептидів. До цього було відомо лише сім таких сполук. Дослідження показало, що жаби, які мали більше різноманіття пептидів ще на стадії пуголовка, мали більше шансів вижити під час спалахів хітридіозу.

За словами провідного автора дослідження Філіпа Джервіса, наступним кроком стане з’ясування того, що саме сприяє ранньому дозріванню імунної системи. На думку дослідників, на це можуть впливати як генетичні особливості, так і чинники довкілля, зокрема температура або наявність форелі, яка є серйозною загрозою для пуголовків.

Автори роботи також зазначають, що відкриття може мати значення не лише для збереження жаб і ропух. Виявлені пептиди можуть стати новим напрямом для розробки засобів боротьби з інфекціями у людей, особливо з огляду на зростання стійкості мікроорганізмів до антимікробних препаратів.

У Норвегії вирують пожежі / © Getty Images Кім Кардашян / © Associated Press Резер+ Наночастинки пластику заважають печінці правильно переробляти цукор