/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F31fd4bbcd8d66c0f1293f8228d8b6365.jpg)
Шість країн ЄС блокують новий пакет санкцій проти Росії: грецький парадокс
На тлі обговорень 21-го пакету санкцій, який має посилити тиск на Росію, виявилося, що механізм ухвалення обмежень стикається з труднощами через необхідність досягнення консенсусу між 27 країнами-членами Євросоюзу. Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Василь Желіховський наголосив, що раніше основними опонентами жорстких санкцій часто виступали Угорщина та Словаччина, проте цього разу ситуація змінилась.
Серйозні розбіжності виникли в Брюсселі після чотириденних переговорів, які не змогли призвести до компромісу. Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія виступили за пом'якшення окремих заходів або висунули умови для їхнього ухвалення. Один з європейських дипломатів зазначив, що заклики до солідарності все рідше впливають на позицію окремих столиць, і національні інтереси починають переважати при ухваленні конкретних рішень.
Найбільший супротив викликала позиція Греції, яка виступила проти заборони транспортування російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до третіх країн. Афіни намагаються захистити власний судноплавний бізнес, оскільки грецька компанія Dynagas, один з найбільших світових перевізників російського ЗПГ, лише цього разу перевезла мільйони тонн газу. Грецька сторона прямо заявила, що така заборона може фактично знищити бізнес компанії.
Португалія та Німеччина наполягають на скасуванні заборони на імпорт російської риби для захисту своєї рибопереробної галузі. Франція та Італія виступають за пом'якшення візових обмежень, а Австрія порушила питання про розморожування близько 2 мільярдів євро російських активів для компенсації збитків банку Raiffeisen Bank International. За інформацією джерел, нинішній рівень опору новим санкціям є безпрецедентним.
Водночас, за словами Станіслава Желіховського, затримка з погодженням пакета може бути використана Росією для обходу санкцій, як це вже траплялося раніше. Однак Європейський Союз продовжує розширювати санкційні списки, синхронно запроваджуючи нові обмеження проти російських офіцерів ГРУ, співробітників спецслужб та компаній, причетних до кібератак і диверсій. Це свідчить про зміну тактики: від масштабних пакетів до точкових ударів по конкретних аспектах російської воєнної машини.
Стратегічний курс Європейського Союзу залишається стабільним, але складність полягає у пошуку компромісу між спільною безпековою політикою та економічними інтересами окремих країн-членів. Це, як припустив експерт-міжнародник Станіслав Желіховський, буде найважливішою проблемою в найближчі місяці, оскільки економічні інтереси дедалі частіше стають на заваді жорстким санкціям.
Новий пакет санкцій передбачає посилення обмежень проти російських банків, криптовалютних сервісів, підприємств військово-промислового комплексу та компаній, пов'язаних із виробництвом безпілотних систем. Проєкт також містить додаткові заходи щодо "тіньового флоту" та експорту російського ЗПГ. Особливе занепокоєння викликає енергетичний блок та морські перевезення.
Видання Financial Times зазначає, що деякі європейські компанії, такі як данська Carlsberg та фінська Fortum, уже втратили мільярди євро після виходу з російського ринку та конфіскації їхніх активів. Це підкреслює ризики та вартість відмови від співпраці з Росією, що може впливати на рішення країн-членів при голосуванні за нові санкційні пакети.
"Це турбує найбільше: яка країна несподівано заблокувала нові санкції проти Росії", – поділився думкою кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
"Усі погоджуються з жорсткою риторикою та заявами про солідарність, але коли справа доходить до конкретних рішень, починають переважати національні інтереси", – зазначив один із європейських дипломатів.
Попри складнощі, тиск на Кремль не припиняється, але все частіше переходить до точкових ударів по конкретних аспектах російської воєнної машини. Це означає, що майбутнє санкційної політики ЄС залежатиме від здатності країн-членів знаходити баланс між спільними безпековими цілями та власними економічними інтересами, що є проблемою, яка залишиться актуальною в найближчі місяці.

