Несподіваний удар по танкерах: Казахстан зупинив експорт нафти через Чорне море

На початку минулого тижня стало очевидно, що щось пішло не так: серія атак на танкери в Чорному морі створила невизначеність і загрозу для мирного судноплавства. Компанії-перевізники відмовлялися відправляти свої судна до терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму, розташованого поблизу російського Новоросійська, адже безпекові ризики були надто високими.

Казахстанська нафта, яка складає приблизно 80% усього експорту країни, традиційно проходила через цей термінал. Міжнародні гіганти, такі як Chevron, ExxonMobil та Shell, що розробляють родовища Тенгіз, Кашаган і Карачаганак, тепер зіткнулися з перспективою припинення транспортування. Це неминуче мало призвести до скорочення видобутку, якщо ситуація не покращиться до кінця тижня.

Вже 21 липня термінал КТК мав припинити приймати трубопровідні поставки. Хоча остаточне підтвердження початку зупинки залишається неясним, факт відмови танкерних компаній став визначальним. Ця подія розгорнулася на тлі майже повної зупинки поставок через Ормузьку протоку через воєнні дії між США та Іраном, а також загроз від єменських хуситів саудівському експорту, що додало напруги на світові нафтові ринки.

Міністерство закордонних справ Казахстану виступило з заявою, засудивши удари по цивільних суднах. Було наголошено, що ці дії загрожують економічним інтересам країни та міжнародній енергетичній безпеці. Казахстан розпочав оцінку завданих збитків, не виключивши можливість міжнародних позовів проти України.

Водночас українські Сили безпілотних систем (СБС) провели операцію під назвою «МоЛоЧКа», уразивши 183 судна російського «тіньового флоту» до 20 липня 2026 року. Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що зусилля СБС тепер зосереджені на ударах по російських суднах у Чорному та Азовському морях, що змусило Росію передислокувати дві сотні розрахунків системи ППО «Рубікон» для захисту свого флоту.

Попри те, що термінал КТК знаходиться у Росії, його експорт не підпадає під західні санкції, проте Казахстан вже зменшував видобуток нафти у червні через удари по НПЗ Росії. Нинішнє тимчасове припинення поставок до КТК створює серйозні виклики для європейських нафтопереробних заводів, які намагаються знайти альтернативні джерела постачання після скорочення імпорту з Перської затоки, повідомляє Financial Times.

Нафтовий ринок перебуває в стані постійної турбулентності. Глобальні події, такі як конфлікт між Іраном та США, загрози єменських хуситів саудівському експорту, а також військово-політична ситуація в Чорному морі, створюють значні ризики для світових поставок енергоресурсів. Це призводить до зростання цін на нафту та змушує країни, що залежать від імпорту, шукати нові шляхи забезпечення енергетичної безпеки.

Казахстан, як другий за величиною постачальник нафти до Європи, відіграє ключову роль у підтримці стабільності енергетичного ринку регіону. Будь-які збої в його експорті мають значні наслідки не лише для його економіки, але й для європейських НПЗ, які гостро потребують сировини. Ця ситуація підкреслює взаємозалежність світової економіки та чутливість енергетичних ринків до геополітичних подій.

Bloomberg повідомило, що термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу російського порту Новоросійськ мав припинити приймати трубопровідні поставки 21 липня, оскільки танкерні компанії відмовляються відправляти судна до об'єкта.

Подальший розвиток подій у Чорному морі та на світовому нафтовому ринку залишається невизначеним. Казахстан стоїть перед вибором між пошуком альтернативних маршрутів для своєї нафти та подальшим скороченням видобутку. Європейським країнам доведеться адаптуватися до змінюваних умов, шукаючи нові джерела та шляхи постачання, щоб зберегти енергетичну стабільність у цьому динамічному геополітичному ландшафті.